Реформи в Україні: Підсумки 20-27 жовтня (ч 3)

Енергетика

Вже у листопаді Україна оголосить умови відбору компанії, яка стане оператором української газотранспортної системи (ГТС), заявив Андрій Коболєв, голова правління НАК "Нафтогаз України".

Виступаючи на міжнародній конференції “Нафта й Газ” у Києві, Коболєв зазначив, що декілька західних компаній хочуть увійти до української ГТС, і що “Нафтогаз” веде перемовини з чотирма потенційними операторами зі східної Європи. Російські компанії не мають права брати участь у відборі.

Відокремлення ГТС від державного “Нафтогазу” є одним з важливих кроків у реформуванні енергетичного сектору. Павел Добровольський, директор PwC Polska, польської компанії, яка за контрактом допомагає “Нафтогазу”, заявив на тій самій конференції, що відокремлення напряму транспортування газу у окрему структуру необхідне для збереження транзиту газу через Україну після 2019 року.

За його словами, ГТС буде відокремлена у три етапи: спочатку на базі ПАТ “Укртрансгаз”, дочірньої компанії “Нафтогазу”, створять базову філію “Оператор ГТС”, яка на другому етапі розростеться до 200-300 співробітників, а на третьому вже буде спроможна функціонувати як незалежна організація.

Часу для впровадження цієї реформи небагато, адже другий проект Російського магістрального газопроводу через Балтійське море від Росії до Німеччини, “Північного Потоку-2”, має бути добудований у 2019-2020 році, збільшуючи транзитну потужність потоку вдвічі - до 110 мільярдів кубометрів на рік.

Чинний транзитний контракт російського газового гіганта, державної компанії “Газпром” з Україною завершується у 2019, і Росія наголосила, що після цього зменшить обсяг транзиту її газу через Україну до 15 мільярдів кубометрів на рік (у порівнянні з 82,2 мільярдів кубометрів за 2016).

Росія заявляє, що віддає перевагу “Північному Потоку-2” через те, що цей маршрут коротший на 2 000 кілометрів, а також “екологічно безпечніший” за українську ГТС, проте аналітики зазначають, що Москва таким чином отримає важіль політичного тиску на Київ.

За словами посла США в Україні Марі Йованович, від переходу Росією до “Північного Потоку-2” Україна втратить 3% ВВП.

Тим не менше, у Європейському Союзі до “Північного Потоку-2” ставляться скептично. Лідери дев’яти європейських держав у 2016 році підписали листа до Європейської Ради, нарікаючи, що проект порушує правила ЄС стосовно того, що енергопостачальник не має контролювати газогін. Голова Європейської Ради Дональд Туск також заявляв, що проект “Північного Потоку” не у інтересах ЄС, який намагається диверсифікувати постачальників газу.

Другу частину читати тут