В Лимане суд отпустил опасного преступника | ZI.ua
Акция закончилась

В Лимане суд отпустил опасного преступника

15 января 2017, 12:32 | Происшествия | Лиман 3888 1
Поделиться:
В Лимане суд отпустил опасного преступника

Чудеса гуманности проявил Краснолиманский суд, отпустив до следующего судебного заседания преступника, которого разыскивали почти десять лет.

В 2007 году тогда еще 33-летний житель поселка Ямполь организовал разбойную группу, которая совершила нападение на расположенное в поселке предприятие.

Сторожа связали и насильно удерживали, с территории предприятия организатор вывез в Луганскую область трубы, которые он продал за 200 тысяч гривен. Трубы, между прочим, предназначались для газификации окрестных сел.

Трех подельников тогда милиция задержала, и они отправились в места заключения, а главарь пустился в бега. Он скрывался в нескольких областях Украины, жил под чужим именем, поэтому правоохранителям было трудно его выследить и задержать. Но они не оставляли надежду, что беглец объявится на родине.

12 января полицейские получили информацию, что разыскиваемый приехал в гости к матери, где он и был задержан. У 42-летнего мужчины оказался паспорт на другое имя, который числится как утерянный, четыре мобильных телефона. Кроме того, установлено, что в прошлом году он угнал грузовой автомобиль в Харьковской области и разыскивается полицией соседнего региона.

Суд должен был состояться 13 января, сначала заседание перенесли на конец рабочего дня, а затем вообще на понедельник, 16 января. Особо опасному преступнику вручили повестку на заседание и выпустили из зала суда.

Полиция Лимана и местная прокуратура готовят представление о неправомерности решения суда в отношении преступника, которому за разбой грозит от 8 до 15 лет.


Новости партнеров


ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

Array
(
    [ID] => 1693
    [~ID] => 1693
    [BLOG_ID] => 1
    [~BLOG_ID] => 1
    [POST_ID] => 909
    [~POST_ID] => 909
    [PARENT_ID] => 
    [~PARENT_ID] => 
    [AUTHOR_ID] => 
    [~AUTHOR_ID] => 
    [AUTHOR_NAME] => О. Мірошниченко
    [~AUTHOR_NAME] => О. Мірошниченко
    [AUTHOR_EMAIL] => 
    [~AUTHOR_EMAIL] => 
    [AUTHOR_IP] => 92.112.72.84
    [~AUTHOR_IP] => 92.112.72.84
    [AUTHOR_IP1] => 92.112.72.84
    [~AUTHOR_IP1] => 92.112.72.84
    [TITLE] => 
    [~TITLE] => 
    [POST_TEXT] => Заява судді-спікера Краснолиманського міського суду Донецької області щодо публікації Головного управління Національної поліції в Донецькій області тему не застосування запобіжного заходу особі, яка перебувала у розшуку[


14 та 17 січня 2017 року на офіційній сторінці Головного управління Національної поліції в Донецькій області в Facebook з’явилися публікації, на тему не застосування запобіжного заходу затриманого поліцією організатора переступної групи, який перебував у розшуку 10 років.
Автор публікацій розміщених на офіційній сторінці поліції Донеччини на Facebook, які в подальшому були поширені телеканалами «112», «Уніан», інтернет виданнями «Gazeta.ua», «Online  Експрес» та іншими, зазначає, що «.. 13 січня у суді мало розглядатися питання визначення затриманому запобіжного заходу, який з урахуванням тяжкості злочину, передбачав тримання під вартою. Однак затриманий не отримав жодного запобіжного заходу. Розгляд цього питання був перенесений Краснолиманським міським судом спочатку на кінець робочого дня, а потім на 16 січня. Підозрюваному було вручено повістку, та він був відпущений із зали суду.
Рішення, в результаті якого підозрюваний у тяжкому злочині опинився на волі, є неприпустимим. У зв’язку з цим слідчим відділом Лиманського ВП та місцевою прокуратурою вирішується питання про представлення щодо неправомірності дій суду, аби зловмисник, який переховувався від закону, нарешті поніс заслужене покарання.»

Оскільки такі обставини викладені на офіційній сторінці Головного управління Національної поліції в Донецькій області Facebook та офіційному сайті Слов’янського відділу поліції, суддя-спікер Краснолиманського міського суду Донецької області вважає за необхідне висловити офіційну позицію стосовно цих висловлювань.
Поширена інформація є необ’єктивною та, відповідно, такою, що негативно впливає на авторитет державної влади в цілому та гілки судової влади зокрема.

В дійсності ж обставини розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наступними.

13 січня 2017 року о 14 годин 04 хвилин до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Лиманського ВП Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо громадянина Ц., який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Розгляд клопотання був призначений невідкладно на 15 годину 15 хвилин, про що були повідомлені сторони кримінального провадження.
В судовому засіданні підозрюваним Ц. було заявлено про те, що він був затриманий працівниками Лиманського відділення поліції 12 січня 2017 року близько 09 години 00 хвилин та незаконно утримувався в службових приміщеннях Лиманського відділення поліції, де провів ніч, до доставляння його в суд для розгляду клопотання, що стало підставою для винесення слідчим суддею ухвали в порядку ст. 206 КПК України, якою прокурору Донецької області було доручено перевірити факти викладені в усній заяві громадянина Ц. 
Під час розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що частина фотокопій доказів, які додані до клопотання та якими слідчий та прокурор обґрунтовували підозру у вчинені підозрюваним Ц. кримінального правопорушення були не читабельними, оригінали зазначених доказів у слідчого були відсутні, інших доказів прокурор суду не надав.
Оскільки підозрюваний в передбаченому законом порядку органом досудового розслідування не затримувався та слідчий не міг надати слідчому судді оригінали або належним чином виготовлені та засвідчені копії доказів. яки мали важливе значення для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зазначені обставини стали підставою для відкладення розгляду клопотання з метою отримання належним чином виготовлених копій документів.

Вважаємо за необхідне зазначити, що клопотання про застосуванні запобіжного заходу не містило посилання на вилучення у громадянина Ц. 4 мобільних телефонів, та паспорту на чуже ім’я, який по базам даних значиться як втрачений, а також перебування Ц. у розшуку за вчинення інших кримінальних правопорушень, на що в своїх публікаціях посилається ГУНП в Донецькій області. На ці обставини під час розгляд клопотання не посилався прокурор, слідчим не надані докази на підтвердження цих фактів

Крім того не відповідають дійсності посилання автора публікацій про те, що підозрюваний Ц. вчинив напад з метою заволодіння чужим майно, поєднаним із насильством не безпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, скоєному за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в сховище, направлений на заволодіння майном у великих розмірах, оскільки співучасникі, які «… були затримані «за гарячими слідами»…», як зазначені в публікації, засуджені за вчинення іншого кримінального правопорушення, їх участь у вчиненні злочину, передбаченому ст. 187 ч.4 в суді не була доведена.

Слідчим суддею встановлено, що після набрання Кримінальним процесуальним кодексом України законної сили в листопаді 2012 року, відомості про вчинене громадянином Ц. кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2013 року. Постановою слідчого від 04.07.2016 року громадян Ц. повторно оголошується слідчим у розшук, що свідчить про не володіння зазначеною особою матеріалами справи.

Не звернення своєчасно слідчого до суду з клопотанням про затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо особи, яка перебуває у розшуку та низка якість клопотання про застосування запобіжного заходу, та як наслідок неможливість усунути в короткий термін недоліки, які перешкоджали завершенню розгляду клопотання, призвело до того, що при відкладенні розгляду клопотання, строк розгляду якого визначений ст. 186 КПК як невідкладний, але не пізніше 72 годин з моменту фактичного затримання підозрюваного або з моменту надходження до суду клопотання, дозволило втекти підозрюваному Ц., який не був затриманий органом досудового розслідування в передбаченому законом порядку 

Останнім часом, на жаль, почастішали випадки необ’єктивного висвітлення діяльності судів зі здійснення правосуддя в Україні. Такі випадки можна розцінити як втручання у здійснення правосуддя, тиск на суд і суддів, намагання протиправно схилити суддів прийняти бажане рішення, використання судів для відстоювання інтересів певних груп чи осіб не процесуальним шляхом, за межами процедури оскарження судових рішень. 
Надзвичайно шкідливими для держави та українського народу є поширення популістських заяв або ж завідомо неправдивої чи неперевіреної інформації про суди, суддів, їхні рішення. 

Вважаємо що висвітлення Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області в Facebook необ’єктивної інформації. яка була поширена відомими мас-медіа підриває авторитет державної влади в цілому, породжують атмосферу взаємної ворожості та озлобленості в українському суспільстві в умовах соціальної та економічної кризи.
Суддя-спікер О. Мірошниченко
    [~POST_TEXT] => Заява судді-спікера Краснолиманського міського суду Донецької області щодо публікації Головного управління Національної поліції в Донецькій області тему не застосування запобіжного заходу особі, яка перебувала у розшуку[


14 та 17 січня 2017 року на офіційній сторінці Головного управління Національної поліції в Донецькій області в Facebook з’явилися публікації, на тему не застосування запобіжного заходу затриманого поліцією організатора переступної групи, який перебував у розшуку 10 років.
Автор публікацій розміщених на офіційній сторінці поліції Донеччини на Facebook, які в подальшому були поширені телеканалами «112», «Уніан», інтернет виданнями «Gazeta.ua», «Online  Експрес» та іншими, зазначає, що «.. 13 січня у суді мало розглядатися питання визначення затриманому запобіжного заходу, який з урахуванням тяжкості злочину, передбачав тримання під вартою. Однак затриманий не отримав жодного запобіжного заходу. Розгляд цього питання був перенесений Краснолиманським міським судом спочатку на кінець робочого дня, а потім на 16 січня. Підозрюваному було вручено повістку, та він був відпущений із зали суду.
Рішення, в результаті якого підозрюваний у тяжкому злочині опинився на волі, є неприпустимим. У зв’язку з цим слідчим відділом Лиманського ВП та місцевою прокуратурою вирішується питання про представлення щодо неправомірності дій суду, аби зловмисник, який переховувався від закону, нарешті поніс заслужене покарання.»

Оскільки такі обставини викладені на офіційній сторінці Головного управління Національної поліції в Донецькій області Facebook та офіційному сайті Слов’янського відділу поліції, суддя-спікер Краснолиманського міського суду Донецької області вважає за необхідне висловити офіційну позицію стосовно цих висловлювань.
Поширена інформація є необ’єктивною та, відповідно, такою, що негативно впливає на авторитет державної влади в цілому та гілки судової влади зокрема.

В дійсності ж обставини розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наступними.

13 січня 2017 року о 14 годин 04 хвилин до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Лиманського ВП Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо громадянина Ц., який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Розгляд клопотання був призначений невідкладно на 15 годину 15 хвилин, про що були повідомлені сторони кримінального провадження.
В судовому засіданні підозрюваним Ц. було заявлено про те, що він був затриманий працівниками Лиманського відділення поліції 12 січня 2017 року близько 09 години 00 хвилин та незаконно утримувався в службових приміщеннях Лиманського відділення поліції, де провів ніч, до доставляння його в суд для розгляду клопотання, що стало підставою для винесення слідчим суддею ухвали в порядку ст. 206 КПК України, якою прокурору Донецької області було доручено перевірити факти викладені в усній заяві громадянина Ц. 
Під час розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що частина фотокопій доказів, які додані до клопотання та якими слідчий та прокурор обґрунтовували підозру у вчинені підозрюваним Ц. кримінального правопорушення були не читабельними, оригінали зазначених доказів у слідчого були відсутні, інших доказів прокурор суду не надав.
Оскільки підозрюваний в передбаченому законом порядку органом досудового розслідування не затримувався та слідчий не міг надати слідчому судді оригінали або належним чином виготовлені та засвідчені копії доказів. яки мали важливе значення для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зазначені обставини стали підставою для відкладення розгляду клопотання з метою отримання належним чином виготовлених копій документів.

Вважаємо за необхідне зазначити, що клопотання про застосуванні запобіжного заходу не містило посилання на вилучення у громадянина Ц. 4 мобільних телефонів, та паспорту на чуже ім’я, який по базам даних значиться як втрачений, а також перебування Ц. у розшуку за вчинення інших кримінальних правопорушень, на що в своїх публікаціях посилається ГУНП в Донецькій області. На ці обставини під час розгляд клопотання не посилався прокурор, слідчим не надані докази на підтвердження цих фактів

Крім того не відповідають дійсності посилання автора публікацій про те, що підозрюваний Ц. вчинив напад з метою заволодіння чужим майно, поєднаним із насильством не безпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, скоєному за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в сховище, направлений на заволодіння майном у великих розмірах, оскільки співучасникі, які «… були затримані «за гарячими слідами»…», як зазначені в публікації, засуджені за вчинення іншого кримінального правопорушення, їх участь у вчиненні злочину, передбаченому ст. 187 ч.4 в суді не була доведена.

Слідчим суддею встановлено, що після набрання Кримінальним процесуальним кодексом України законної сили в листопаді 2012 року, відомості про вчинене громадянином Ц. кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2013 року. Постановою слідчого від 04.07.2016 року громадян Ц. повторно оголошується слідчим у розшук, що свідчить про не володіння зазначеною особою матеріалами справи.

Не звернення своєчасно слідчого до суду з клопотанням про затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо особи, яка перебуває у розшуку та низка якість клопотання про застосування запобіжного заходу, та як наслідок неможливість усунути в короткий термін недоліки, які перешкоджали завершенню розгляду клопотання, призвело до того, що при відкладенні розгляду клопотання, строк розгляду якого визначений ст. 186 КПК як невідкладний, але не пізніше 72 годин з моменту фактичного затримання підозрюваного або з моменту надходження до суду клопотання, дозволило втекти підозрюваному Ц., який не був затриманий органом досудового розслідування в передбаченому законом порядку 

Останнім часом, на жаль, почастішали випадки необ’єктивного висвітлення діяльності судів зі здійснення правосуддя в Україні. Такі випадки можна розцінити як втручання у здійснення правосуддя, тиск на суд і суддів, намагання протиправно схилити суддів прийняти бажане рішення, використання судів для відстоювання інтересів певних груп чи осіб не процесуальним шляхом, за межами процедури оскарження судових рішень. 
Надзвичайно шкідливими для держави та українського народу є поширення популістських заяв або ж завідомо неправдивої чи неперевіреної інформації про суди, суддів, їхні рішення. 

Вважаємо що висвітлення Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області в Facebook необ’єктивної інформації. яка була поширена відомими мас-медіа підриває авторитет державної влади в цілому, породжують атмосферу взаємної ворожості та озлобленості в українському суспільстві в умовах соціальної та економічної кризи.
Суддя-спікер О. Мірошниченко
    [DATE_CREATE_X1] => 2017-01-23 08:16:46
    [~DATE_CREATE_X1] => 2017-01-23 08:16:46
    [DATE_CREATE] => 23.01.2017 08:16:46
    [~DATE_CREATE] => 23.01.2017 08:16:46
    [PUBLISH_STATUS] => P
    [~PUBLISH_STATUS] => P
)

Комментарии — 1

О. Мірошниченко
23 января 2017, 08:16

Заява судді-спікера Краснолиманського міського суду Донецької області щодо публікації Головного управління Національної поліції в Донецькій області тему не застосування запобіжного заходу особі, яка перебувала у розшуку[


14 та 17 січня 2017 року на офіційній сторінці Головного управління Національної поліції в Донецькій області в Facebook з’явилися публікації, на тему не застосування запобіжного заходу затриманого поліцією організатора переступної групи, який перебував у розшуку 10 років.
Автор публікацій розміщених на офіційній сторінці поліції Донеччини на Facebook, які в подальшому були поширені телеканалами «112», «Уніан», інтернет виданнями «Gazeta.ua», «Online  Експрес» та іншими, зазначає, що «.. 13 січня у суді мало розглядатися питання визначення затриманому запобіжного заходу, який з урахуванням тяжкості злочину, передбачав тримання під вартою. Однак затриманий не отримав жодного запобіжного заходу. Розгляд цього питання був перенесений Краснолиманським міським судом спочатку на кінець робочого дня, а потім на 16 січня. Підозрюваному було вручено повістку, та він був відпущений із зали суду.
Рішення, в результаті якого підозрюваний у тяжкому злочині опинився на волі, є неприпустимим. У зв’язку з цим слідчим відділом Лиманського ВП та місцевою прокуратурою вирішується питання про представлення щодо неправомірності дій суду, аби зловмисник, який переховувався від закону, нарешті поніс заслужене покарання.»

Оскільки такі обставини викладені на офіційній сторінці Головного управління Національної поліції в Донецькій області Facebook та офіційному сайті Слов’янського відділу поліції, суддя-спікер Краснолиманського міського суду Донецької області вважає за необхідне висловити офіційну позицію стосовно цих висловлювань.
Поширена інформація є необ’єктивною та, відповідно, такою, що негативно впливає на авторитет державної влади в цілому та гілки судової влади зокрема.

В дійсності ж обставини розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наступними.

13 січня 2017 року о 14 годин 04 хвилин до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Лиманського ВП Слов’янського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо громадянина Ц., який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Розгляд клопотання був призначений невідкладно на 15 годину 15 хвилин, про що були повідомлені сторони кримінального провадження.
В судовому засіданні підозрюваним Ц. було заявлено про те, що він був затриманий працівниками Лиманського відділення поліції 12 січня 2017 року близько 09 години 00 хвилин та незаконно утримувався в службових приміщеннях Лиманського відділення поліції, де провів ніч, до доставляння його в суд для розгляду клопотання, що стало підставою для винесення слідчим суддею ухвали в порядку ст. 206 КПК України, якою прокурору Донецької області було доручено перевірити факти викладені в усній заяві громадянина Ц.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що частина фотокопій доказів, які додані до клопотання та якими слідчий та прокурор обґрунтовували підозру у вчинені підозрюваним Ц. кримінального правопорушення були не читабельними, оригінали зазначених доказів у слідчого були відсутні, інших доказів прокурор суду не надав.
Оскільки підозрюваний в передбаченому законом порядку органом досудового розслідування не затримувався та слідчий не міг надати слідчому судді оригінали або належним чином виготовлені та засвідчені копії доказів. яки мали важливе значення для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зазначені обставини стали підставою для відкладення розгляду клопотання з метою отримання належним чином виготовлених копій документів.

Вважаємо за необхідне зазначити, що клопотання про застосуванні запобіжного заходу не містило посилання на вилучення у громадянина Ц. 4 мобільних телефонів, та паспорту на чуже ім’я, який по базам даних значиться як втрачений, а також перебування Ц. у розшуку за вчинення інших кримінальних правопорушень, на що в своїх публікаціях посилається ГУНП в Донецькій області. На ці обставини під час розгляд клопотання не посилався прокурор, слідчим не надані докази на підтвердження цих фактів

Крім того не відповідають дійсності посилання автора публікацій про те, що підозрюваний Ц. вчинив напад з метою заволодіння чужим майно, поєднаним із насильством не безпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, скоєному за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в сховище, направлений на заволодіння майном у великих розмірах, оскільки співучасникі, які «… були затримані «за гарячими слідами»…», як зазначені в публікації, засуджені за вчинення іншого кримінального правопорушення, їх участь у вчиненні злочину, передбаченому ст. 187 ч.4 в суді не була доведена.

Слідчим суддею встановлено, що після набрання Кримінальним процесуальним кодексом України законної сили в листопаді 2012 року, відомості про вчинене громадянином Ц. кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2013 року. Постановою слідчого від 04.07.2016 року громадян Ц. повторно оголошується слідчим у розшук, що свідчить про не володіння зазначеною особою матеріалами справи.

Не звернення своєчасно слідчого до суду з клопотанням про затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо особи, яка перебуває у розшуку та низка якість клопотання про застосування запобіжного заходу, та як наслідок неможливість усунути в короткий термін недоліки, які перешкоджали завершенню розгляду клопотання, призвело до того, що при відкладенні розгляду клопотання, строк розгляду якого визначений ст. 186 КПК як невідкладний, але не пізніше 72 годин з моменту фактичного затримання підозрюваного або з моменту надходження до суду клопотання, дозволило втекти підозрюваному Ц., який не був затриманий органом досудового розслідування в передбаченому законом порядку

Останнім часом, на жаль, почастішали випадки необ’єктивного висвітлення діяльності судів зі здійснення правосуддя в Україні. Такі випадки можна розцінити як втручання у здійснення правосуддя, тиск на суд і суддів, намагання протиправно схилити суддів прийняти бажане рішення, використання судів для відстоювання інтересів певних груп чи осіб не процесуальним шляхом, за межами процедури оскарження судових рішень.
Надзвичайно шкідливими для держави та українського народу є поширення популістських заяв або ж завідомо неправдивої чи неперевіреної інформації про суди, суддів, їхні рішення.

Вважаємо що висвітлення Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області в Facebook необ’єктивної інформації. яка була поширена відомими мас-медіа підриває авторитет державної влади в цілому, породжують атмосферу взаємної ворожості та озлобленості в українському суспільстві в умовах соціальної та економічної кризи.
Суддя-спікер О. Мірошниченко