Спустошені вулиці вкриті важким смогом, помаранчево – червона земля і тільки купи сміття нагадують, що колись тут було життя. На вулиці грудень 2100 року, найстрашнішою кризою - виявилась екологічна, а вбивчою пандемією людства стало тотальне забруднення довкілля. Звучить, як нарис гостросюжетного хоррору. Але, нажаль, саме так може виглядати наше недалеке майбутнє.
Проблема забруднення планети – не нова. Проте, кожного року ситуація стає критичнішою: зміна клімату, посухи, паводки, збільшення кількості екстремальних погодних явищ. До старих факторів, що призвели до подібних колапсів, додались ще й наслідки пандемії. Мова йде про використані засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).
…БО БЕЗ НЕЇ НІЯК
З часів першого випадку зараження вірусною інфекцією COVID-19, в Ухані республіки КНР, минуло майже два роки. А у світі, ще й досі, найпопулярнішими методами профілактики від захворювання є носіння масок, респіраторів, рукавичок. Засоби індивідуального захисту стали невід’ємними атрибутами життя кожної людини, відвідування громадських місць без них стало табу. Згідно рекомендацій Центру громадського здоров’я, існують окремі правила їх використання:
-
маску необхідно змінювати кожні 2- 4 години;
-
повторне вживання – заборонене;
- одразу після використання, маску треба обережно зняти та викинути в закритий контейнер для відходів.
І тут постають питання, як вони утилізуються далі і яку шкоду екології задають? Бо, якщо дотримуватись цієї інструкції, то в середньому одна людина використовує майже 1500 масок на рік. Помножимо цю цифру на кількість населення України, і вийде приблизно 61 500 000 000 000.
«Ого!» - скажете Ви. І, «Горечко мені», сказало б довкілля, якщо б вміло.
МАСКИ – НОВЕ ЛИХО ЕКОЛОГІЇ
Маска – раз, маска - два, маска – три. Так дорогою додому можна нарахувати до сотні використаних, «покинутих» засобів захисту. Громадськість почасти спокійно реагує на таку ситуацію. Пропоную розібратися, яку ж загрозу екології становлять маски.
По-перше, згідно з чинним законодавством України (наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами»), маски підпадають під категорію «В» потенційно небезпечних медичних відходів і потребують окремої утилізації. В ідеалі – знезаражування з подальшим спалюванням. На практиці ж, при гарному розкладі - поклав у контейнер, викинув у сміттєбак, після чого все змішалось з іншими відходами і успішно вивезено «спочивати» на полігон зі звичайними ТВП або стихійне звалище.
По-друге, матеріали, з яких виготовляють маски є небезпечними. Поліпропілен розкладається сотні років, виділяючи при цьому токсичні речовини, які призводять до природних катаклізмів та завдають шкоди здоров’ю людини.
По-третє, все частіше трапляються випадки забруднення водоймищ. Екологи та активісти вже давно б’ють тривогу, адже вивільнений пластик може роками дрейфувати просторами океану. Нерідко, тутешні водні мешканці, приймають його за медуз, з’їдають та гинуть; плутаються в масках. Крім того, мікрочастинки пластику, що утворюються при розпаді масок, потрапляють до шлунку риб, а згодом і до нашої вечері.
ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ТА ЗАЛИШИТИСЬ ЕКО?
Основною проблемою й досі лишається правильна утилізація масок. Процедура складна, адже вірус може жити на поверхні ще три дні і потребує попередньої дезінфекції та пакування. Окремо постає питання переробки використаного матеріалу. Тож, як захистити себе та зберегти чисте довкілля і чи є в Україні спеціальні підприємства для централізованого збору та утилізації засобів індивідуального захисту?
«Одноразові маски знешкоджуються підприємствами, що займаються утилізацією медичних відходів. Їх перелік в Україні можна знайти на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів - Ліцензійний реєстр (поводження з небезпечними відходами), а також на сайті Національної мапи пунктів приймання вторинної сировини recyclingpoints.org. Щоб зменшити навантаження на довкілля, не наражаючи себе на небезпеку, краще замінити одноразові маски багаторазовими. Але не забувайте, що багаторазову маску потрібно прати після кожного використання. Тобто не можна її носити, кинути в кишеню, а потім знову одягти бо таким чином всі бактерії, що схопила маска, доки зіштовхувалася з брудною поверхнею, опиняться на вашому обличчі. Також важливо, що маски з синтетичних тканин не є кращим вибором, адже саме на них бактерії живуть найдовше», - коментує Президентка Міжнародного молодіжного руху «School Recycling World» Юлія Мархель.
АЛЬТЕРНАТИВА-ШЛЯХ ДО ПОРЯТУНКУ
Весь світ шукає альтернативу одноразовим маскам та можливості їх повторної переробки. Серед успішних реалізованих прикладів, розробка нової технології від французької компанії Plaxtil. Знезаражені маски подрібнюють і змішують зі спеціальною сполучною речовиною. Як результат, вони отримують в’язку суміш, що потім використовується для виготовлення методом штампування речей повсякденного вжитку. Та все ж, кращим рішенням є створення еконейтральних засобів, з можливістю біологічного руйнування. Поки такі засоби ще в проєкті, серед доступних українцям альтернатив – багаторазові маски та щитки.
Багаторазові маски поступово набувають широкого вжитку. Їх можна придбати у магазинах, а можна виготовити самостійно. ВООЗ, їх не забороняє, проте рекомендації щодо використання залишаються такими ж. За властивостями вона, нічим не поступається своїй одноразовій сестрі, проте значно скорочує кількість відходів, за рахунок того, що багаторазові маски можна прати.
Якщо говорити про щитки, пластикова конструкція є своєрідним бар’єром, що мінімізує пряму передачу коронавірусної інфекції. Вона зручна у використані, підлягає миттю та дезінфекції, а отже її не потрібно змінювати кожні 2-4 години, довше зношується. Проте така форма захисту значно дорожча за багаторазові маски.
Звичайно, вибір залишається за вами, і нині, найголовніше – зберегти здоров’я. Проте, екологічна ситуація, що ускладнилася за період пандемії, вимагає суттєвих змін у методах захисту довкілля і сподіваємось, найближчим часом, уряд знайде оптимальні рішення цих питань. А ми з вами, будемо свідомо ставитися до екологічного споживання засобів захисту.
Крістіна ВАСИЛЮК,
учасниця онлайн – інтенсивну Всеукраїнської медіа академії
