Металургія втрачає до $200 млн щомісяця: причини та наслідки

Українська гірничо-металургійна галузь стикається з потрійним тиском: втратою виробничих потужностей через російські удари, подорожчанням логістики через блокування портів та звуженням доступу до європейського ринку. За оцінками аналітиків GMK Center, лише через скорочення морського експорту галузь щомісяця втрачає близько $150–200 млн.

Ситуація загострилася після серпневих атак на два ключові підприємства. Після удару 11 серпня зупинилася «Запоріжсталь», яка у 2025 році забезпечила понад 43% українського виробництва сталі. Через п'ять днів ракети поцілили в «АрселорМіттал Кривий Ріг», де постраждали енергетичне та доменне виробництво, а частина процесів зупинилася.

Втрати зазнають і підприємства без прямих руйнувань. Через проблеми з морським експортом Південний ГЗК призупинив видобуток, а інші криворізькі ГЗК «Метінвесту» у серпні можуть скоротити виробництво приблизно на 30% проти середнього рівня 2025 року.

Море критично важливе для галузі: через чорноморські порти проходило близько 50% експорту залізної руди, 95% чавуну та половина сталевої продукції. Повноцінно замінити ці маршрути залізницею та європейськими портами неможливо — альтернативи мають нижчу пропускну спроможність і значно дорожчу логістику. Для масових вантажів, як-от руда, додаткові транспортні витрати можуть повністю знищити економічний сенс експорту.

Ситуацію погіршує зростання витрат на залізницю. З серпня вантажні тарифи «Укрзалізниці» підвищили на 30%, а за оцінкою «Метінвесту», через перехід на сухопутні маршрути частка залізничних витрат у собівартості металургійної продукції зросла у 2–3 рази.

Одночасно звузився доступ до європейського ринку. Нові квоти ЄС скоротили можливості експорту української сталі приблизно на 60% проти фактичних обсягів 2025 року. Додатковим бар'єром став CBAM, потенційний платіж за яким оцінюється у €50–100 на тонну сталі.

Порти потрібні металургам і для імпорту сировини. Після втрати вугільної бази Покровська близько 80% імпорту коксівного вугілля надходило морем. Перенаправлення цих поставок через європейські порти та залізницю може приблизно вдвічі збільшити логістичні витрати і підняти кінцеву вартість вугілля приблизно на 15%.

У компаніях галузі першочерговим вважають відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Також для порятунку галузі необхідні перегляд залізничних тарифів, пом'якшення дії CBAM для України, розширення квот ЄС, компенсація частини альтернативної логістики та підтримка відновлення великих промислових підприємств.

За п'ять років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн, або $6,2 млрд. За підсумками 2024 року їхні внески становили 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Однак у разі постійного зростання тарифів державних монополій та подальшого блокування портів бюджет ризикує втратити це джерело прибутку.