НАДПУ виступає проти підвищення вантажних тарифів УЗ на 30%

Українська промисловість не має рівноцінної заміни залізничним перевезенням, наголошують у НАДПУ. Західні прикордонні переходи працюють на межі можливостей, дунайські порти обмежені за пропускною здатністю, а логістика через сусідні країни помітно подорожчала. Саме тому, на думку асоціації, додаткове зростання тарифів на 30% не має обґрунтованого підґрунтя і не відповідає реальним потребам індексації.

За розрахунками НАДПУ, виправданий діапазон коригування тарифів на 2026–2027 роки становить від 5% до 14%. Підвищення ж на 30% асоціація вважає таким, що перевищує необхідний рівень.

Окрему увагу в НАДПУ приділяють стану вантажної бази «Укрзалізниці». За період 2021–2025 років вона скоротилася майже вдвічі — з 315 млн до 161 млн тонн. Водночас вантажний сегмент залишається прибутковим, тоді як збитки від пасажирських перевезень у 2025 році сягнули близько 20 млрд грн. На переконання асоціації, покривати ці видатки за рахунок вантажовідправників неправильно: пасажирський напрям має фінансуватися з державного бюджету через механізм PSO, як це роблять у країнах ЄС.

Серед можливих наслідків підвищення тарифів НАДПУ називає скорочення виробництва, втрату експортних контрактів і робочих місць. За оцінками асоціації, йдеться про втрати до 36 млрд грн податкових надходжень, до $2,4 млрд валютної виручки та до 96 млрд грн ВВП. Крім того, частина вантажів може перейти на автотранспорт, що потенційно додасть до 75 тис. вантажівок на дорогах.

Для гірничо-металургійного комплексу ситуація вже близька до критичної: в окремих випадках логістичні витрати перевищують прибуток з тонни продукції, через що експортні контракти стають збитковими.

Водночас і сама «Укрзалізниця» має власні труднощі — дефіцит локомотивів, нестачу машиністів, скорочення робочого парку вагонів і знос інфраструктури. Проте, за позицією НАДПУ, ці проблеми не варто розв'язувати подальшим підвищенням тарифів для промисловості.

Асоціація пропонує п'ять першочергових кроків: запровадити знижки до 25% для станцій, розташованих за 150–200 км від лінії фронту; фінансувати пасажирські перевезення з бюджету через PSO; відновлювати парк локомотивів і бригад разом із міжнародними партнерами; оптимізувати витрати УЗ; а також поставити за мету повернення вантажної бази до 200 млн тонн.

У НАДПУ підкреслюють, що у воєнний час транспортна інфраструктура є складовою економічної стійкості країни, тому тарифна політика має зберігати виробництво й експорт, а не сприяти подальшому скороченню вантажів.