Ексбранець полону Атаманчук виконав символічний удар на матчі «Шахтаря»

У суботу, 29 серпня, на стадіоні перед початком гри між донецьким «Шахтарем» та житомирським «Поліссям» перший символічний удар виконав Віталій Атаманчук. Про це розповіли в пресслужбі футбольного клубу.

Віталій Трохимович народився в Донецьку, близько 40 років пропрацював шахтарем і вболіває за «Шахтар» із 1961 року. Його любов до команди триває вже 65 років. У клубі подякували чоловіку за стійкість, віру в життя, відданість Україні та відданість команді.

Історія Атаманчука трагічна. Увечері 4 вересня 2018 року до його будинку в тимчасово окупованому Донецьку увірвалися озброєні люди в балаклавах. Після обшуку чоловіка разом із дружиною та сином вивезли до ізолятора тимчасового тримання, де, за свідченнями, застосовували катування та психологічний тиск. Через місяць родину відпустили, а самого Віталія залишили в ув'язненні.

У жовтні 2019 року окупаційна адміністрація «засудила» його до 17 років позбавлення волі за нібито шпигунство на користь України. Після вироку чоловіка перевели до Макіївської колонії №32. У березні 2021 року він зламав стегно. Замість операції йому наклали фіксатор на три місяці, через що кістка зрослася неправильно. Відтоді Атаманчук може пересуватися лише з ходунками. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зазначала, що в такому віці неправильне лікування перелому може мати летальні наслідки.

Віталія звільнили з полону 14 серпня 2025 року під час обміну. На той момент йому виповнилося 74 роки. За даними Координаційного штабу, у межах цього обміну додому повернулися 33 військових та 51 цивільна особа. Наймолодшому звільненому було 26 років, найстаршому — 74. Серед повернутих також три жінки з Донецької та Луганської областей, одна з яких працювала вчителькою.

Історія Атаманчука — один із прикладів довгого шляху повернення українських бранців. Його поява на футбольному полі символізує не лише особисту перемогу, а й стійкість людей, які роками чекали на свободу. Такі моменти нагадують, що за кожним обміном стоять конкретні людські долі та зусилля багатьох інституцій.