Гібридні атаки Росії в Європі стають агресивнішими — огляд

Протягом останніх двох місяців російські операції дедалі більше зосереджувалися на оборонно-промислових та логістичних об'єктах, безпосередньо пов'язаних із підтримкою України. Один із європейських посадовців назвав цю кампанію агресивнішою та такою, що створює вищі ризики.

Влітку інциденти, відповідальність за які європейські держави покладають на Росію, почали відбуватися дедалі далі вглиб Європи. Йдеться про диверсії, підпали, кібератаки, втручання в роботу критичної інфраструктури та порушення повітряного простору. Європейські посадовці побоюються, що подальше зростання кількості та небезпечності таких операцій зрештою може призвести до жертв серед цивільного населення.

Серед прикладів: 11 серпня військові водолази знищили два безпілотники біля узбережжя Румунії неподалік енергетичного об'єкта вартістю €4 млрд. Через дев'ять днів Бухарест підняв два винищувачі F-16 через морський дрон поблизу тієї самої газової платформи, на якій перебували сотні працівників. Німецька поліція виявила озброєний безпілотник в аеропорту Лейпцига, а цього тижня винищувачі НАТО збили ще один дрон, який залетів у повітряний простір Литви з території Білорусі. У цих випадках влада відповідних країн пов'язувала інциденти з Росією, Кремль заперечував звинувачення у веденні гібридної війни.

Окрему увагу приділено підприємствам оборонної промисловості. Естонська компанія Milrem Robotics, системи якої використовують країни НАТО та Україна, у серпні стала ціллю ймовірного підпалу. Низка німецьких виробників озброєння регулярно зазнає кібератак. Німецький виробник радарів та сенсорів Hensoldt посилює спостереження за своїми підприємствами за допомогою камер і систем виявлення дронів, а також хоче отримати можливість самостійно збивати безпілотники біля своїх об'єктів.

Однією з головних цілей російської активності стала Польща — важливий маршрут постачання допомоги Україні. Згадуються кібератаки на польські об'єкти водопостачання, енергетики та лікарні, а також пошкодження залізничної лінії між Варшавою та українським кордоном, яке пов'язували з російською розвідкою. На тлі цих інцидентів Польща оголосила про посилення захисту повітряного простору та систем швидкого реагування.

Європейські чиновники вважають, що Москва намагається проводити операції так, щоб зберігати можливість заперечувати свою причетність. Через це реальний масштаб активності може бути значно більшим, адже частина кібератак та інцидентів на критичній інфраструктурі не стає публічною. Західні спецслужби дедалі частіше застосовують проти російських гібридних операцій методи, раніше використовувані у боротьбі з терористичними організаціями, через схожі принципи роботи через посередників, яких у випадку Росії часто вербують через інтернет за гроші.

За оцінкою західних посадовців, Москва також намагається перевірити межі допустимого та реакцію країн НАТО, не переходячи поріг, який міг би призвести до застосування 5 статті Північноатлантичного договору про колективну оборону. Водночас така тактика збільшує ризик помилкових розрахунків та подальшої ескалації.

На цьому тлі європейські держави посилюють контррозвідку, охорону критичної інфраструктури та оборонні витрати. Водночас російські операції поки не призвели до суттєвого скорочення європейської підтримки України. За словами співрозмовника, близького до Кремля, Москва має намір відповісти Європі за її підтримку Києва асиметричними гібридними операціями, прагнучи «перетворити життя Європи на пекло».

За даними OSINT-трекера Malcontent News, станом на 2 вересня у Європі зафіксували 497 відповідних інцидентів від початку повномасштабної війни.