Нові квоти ЄС можуть закріпити кризу української металургії на роки – «Метінвест»

Про це в інтерв'ю польському порталу Strefa Biznesu розповів керівник офісу генерального директора Групи «Метінвест» Олександр Водовіз. За його оцінкою, галузь перебуває у стані, коли йдеться вже не про конкурентоспроможність, а про виживання.

Причини кризи подвійні. З одного боку, внаслідок серії російських атак значних пошкоджень і зупинок зазнали «Запоріжсталь», «Каметсталь» та інші великі виробничі майданчики. Водовіз наголошує: металургійні підприємства не можна просто зупинити на тривалий час, а потім без значних витрат повернути до роботи — пошкоджені печі, енергетика та інфраструктура потребують складного і дорогого відновлення.

З іншого боку, тиск створює торговельна політика ЄС. Брюссель планує обмежити загальний імпорт сталі приблизно 18 млн тонн, розподіляючи цей обсяг між країнами через квоти. Для України передбачено близько 600 тис. тонн. У «Метінвесті» такий розподіл вважають несправедливим з огляду на умови роботи української промисловості. «В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити», — зауважив Водовіз.

Окреме занепокоєння викликає майбутній перегляд квот. У грудні ЄС оцінюватиме обсяги українських поставок за попередні шість місяців і на цій основі визначатиме подальші умови. Через російські удари та зупинку підприємств експорт у цей період закономірно буде нижчим. Водовіз попереджає: якщо ці показники візьмуть за базу, занижені квоти можуть закріпитися на тривалий строк — до 5–10 років.

Обмеження вже позначаються не лише на українських підприємствах. «Метінвест» придбав трубний завод у Румунії, який мав отримувати листовий прокат із «Запоріжсталі». Через квоти та проблеми з виробництвом в Україні підприємство працює з меншим завантаженням і, за словами Водовіза, за дефіциту сировини може просто зупинитися.

Додатковий виклик — європейський вуглецевий механізм CBAM. У «Метінвесті» вважають, що його застосування до українських підприємств має враховувати воєнні умови та відсутність доступу до тих самих програм декарбонізації, якими користуються виробники ЄС. «Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів», — зазначив Водовіз і закликав розглянути тимчасовий спеціальний режим для України.

Він також наголосив, що збереження української металургії відповідає інтересам самого Євросоюзу: галузь забезпечує робочі місця, податки та експортну виручку, а її подальше скорочення збільшуватиме потребу України у зовнішній фінансовій підтримці. За словами Водовіза, до повномасштабної війни металургія була одним із найбільших платників податків в Україні, а загальні бюджетні надходження від галузі та пов'язаних із нею секторів становили близько 200 млрд грн.

Саме тому в «Метінвесті» закликають Брюссель під час перегляду квот не брати за основу лише поточні обсяги виробництва, штучно знижені російськими ударами, а врахувати історичні поставки України та особливі умови воєнного часу. Ключовим завданням галузі Водовіз назвав збереження виробничої бази та доступу до ринку ЄС — без цього відновлення української металургії після війни буде значно складнішим.

Для контексту: за 2022–2025 роки «Метінвест» інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн та сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий Фронт». Підприємства компанії також налагодили випуск продукції для фронту, зокрема засобів захисту для військових і техніки.

Наразі остаточні параметри квот і рішення щодо CBAM ще не ухвалені, тож вплив нових правил на галузь залишається предметом переговорів між Києвом і Брюсселем.