Остання китобійна компанія Ісландії переорієнтовується на виробництво добавок заліза

Ісландська китобійна промисловість, що переживає не найкращі часи, шукає нові шляхи для збереження бізнесу. Власник останньої китобійної компанії в країні, Hvallur hf., Крістіан Лофтсон, анонсував плани з виробництва добавок заліза з м'яса морських ссавців. Продукт, який отримав назву Reyðarjárn, планується продавати у вигляді капсул.

Попит на китове м'ясо серед споживачів помітно впав, що змушує компанію шукати альтернативні ринки збуту. Лофтсон вважає, що виробництво добавок заліза може стати прибутковим напрямком. Хоча синтетичні аналоги таких добавок є простими та недорогими у виробництві, існують дані, що гемове залізо, отримане з тканин тварин, краще засвоюється організмом людини.

Фінвали, за словами Лофтсона, є одним із найкращих джерел заліза за співвідношенням ціни та якості. Дослідження показують, що концентрація заліза в м'язах морських ссавців значно вища, ніж у наземних тварин. Наприклад, яловичина містить близько 40 мг/кг сухої маси, тоді як м'ясо фінвала — близько 300 мг/кг. Найвищий показник зафіксовано у м'ясі тюленя — приблизно 900 мг/кг.

Така висока концентрація заліза пояснюється фізіологічними особливостями морських ссавців, які пірнають на великі глибини. Їм необхідно підтримувати значні запаси кисню в м'язах, що досягається завдяки накопиченню кисню, пов'язаного з міоглобіном — білком, що зв'язує кисень і залізо.

Лофтсон також висловив припущення, що країни, які розвиваються, можуть зацікавитися розширенням китобійної промисловості для боротьби з недоїданням та анемією. Це стосується, зокрема, регіонів Африки на південь від Сахари, де ці проблеми є особливо гострими, а біля західного узбережжя континенту мешкають значні популяції китів.

Втім, продаж добавок на основі китового м'яса буде обмежений територією Ісландії, Фарерських островів, Норвегії та Японії, оскільки в багатьох країнах діє заборона на торгівлю продукцією з китів.

Експерти скептично ставляться до заяв Лофтсона, вбачаючи в них спробу втримати бізнес на плаву. На їхню думку, використання проблем зі здоров'ям населення як аргументу може бути маніпуляцією, що дозволить компаніям продовжити полювання на одні з найбільших і довгоживучих видів у світі.

Ситуацію ускладнює і те, що Японія, яка раніше була важливим імпортером ісландського китового м'яса, відновила власний китобійний промисел. Це суттєво знизило потребу в імпорті, попри падіння внутрішнього попиту на таку продукцію в самій Японії. Деякі аналітики вважають, що виробництво добавок із китового м'яса є останньою спробою врятувати галузь від остаточного занепаду.