Таганрог без ППО: чому захист стягують до Москви

Таганрог розташований за 40 кілометрів від українського кордону та за 180 кілометрів від лінії фронту. Місто відіграє стратегічну роль для російської армії та оборонної промисловості, однак, за даними профільних Telegram-каналів, після ударів Сил оборони України там не залишилося жодного ЗРГК «Панцирь» та ЗРК С-300 і С-400.

Аналітики звертають увагу, що значення Таганрога для РФ зумовлене насамперед розміщеними там підприємствами та військовими об'єктами. Найбільший із них — «ТАНТК ім. Г. М. Берієва», один із трьох майданчиків, де ремонтували та модернізували стратегічні бомбардувальники Ту-95МС. Саме це підприємство є основним розробником і виробником літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та А-100 «Премьер», а також літаків-амфібій Бе-200. Через удари Сил оборони України по ТАНТК підприємство зазнає значних збитків, тому для підтримки його роботи його залучили до виробництва ударних безпілотників «Молния».

Крім ТАНТК, у Таганрозі розташований військовий аеродром, який активно використовується російською військово-транспортною авіацією. У місті також діють інші підприємства, що випускають безпілотники, та склади для їхнього зберігання, які періодично уражають Сили оборони України. Це лише частина об'єктів, розміщених у Таганрозі.

Як зазначають аналітики, з 2014 року Таганрог став для РФ важливим логістичним вузлом, а з початку повномасштабного вторгнення його роль у підтримці російського окупаційного війська лише зростала.

Ситуація з протиповітряною обороною в Росії загалом виглядає напруженою. У червні CBS News повідомляло про гострий дефіцит ключових систем ППО через українські удари, зокрема нестачу зенітно-ракетних комплексів С-300 — одного з основних компонентів російської оборони від крилатих і балістичних ракет. The Telegraph писало, що РФ перекидає системи ППО з фронту для захисту Москви від українських дронів. Така ситуація свідчить про занепокоєння російського керівництва вразливістю столичної інфраструктури, адже навіть три кільця ППО навколо Москви не здатні повністю захистити місто від українських ударів з повітря.

За оцінкою аналітиків, послаблення ППО на окремих напрямках дає Силам оборони України змогу завдавати болючіших ударів по критично важливих об'єктах окупантів, тоді як засоби протиповітряної оборони активно стягуються до Москви для збереження «іміджу» країни та прикриття верхівки РФ, зокрема Путіна.

Надалі тенденція, ймовірно, збережеться: російське командування навряд чи відмовиться від пріоритетного прикриття столиці, тож дефіцит ППО в інших регіонах може поглиблюватися. Водночас масштаби та наслідки цього процесу залежатимуть від подальшої інтенсивності ударів і здатності РФ відновлювати втрачені системи.