Війна дронів: цілями стають інженери та керівники виробництв

Війна в Україні поступово змінює пріоритети для обох сторін. Якщо раніше головними мішенями були заводи та інфраструктура військово-промислового комплексу, то тепер усе частіше під прицілом опиняються конкретні особи: інженери, розробники та керівники оборонних компаній.

Одним із показових інцидентів став вибух автомобіля поблизу Єкатеринбурга 4 серпня. За даними джерел, унаслідок атаки міг постраждати Володимир Ткачук, який очолює російське підприємство "Уральдронзавод", що спеціалізується на випуску безпілотників. Кількома днями раніше в Тулі поранення дістав Андрій Черезов, керівник іншої російської компанії з виробництва дронів, — у нього влучили три кулі.

Така тактика, на думку генерального директора виробника безпілотників Draganfly Кемерона Челла, пов'язана з особливостями сучасної дронової індустрії. Вона дедалі більше працює за розподіленою моделлю: виробничі потужності розосереджені по всій країні, що робить підприємства менш уразливими для масованих атак. Паралізувати випуск безпілотників ударами по заводах стає дедалі складніше.

Водночас, як зазначає Челл, технології змінюються дуже швидко: нові версії БпЛА можуть з'являтися кожні 10–30 днів. Це означає, що втрата окремого інженера, розробника чи керівника, який володіє унікальними знаннями, може стати серйозною проблемою, яку не вдасться швидко компенсувати.

Загрози для представників дронової галузі фіксують не лише в Росії. У Німеччині правоохоронці затримали двох осіб, підозрюваних у співпраці з російськими спецслужбами. Ймовірно, вони готували напад на керівника баварської компанії, що займається виробництвом безпілотників. Цей випадок привернув увагу й на тлі повідомлень про можливу підготовку замаху на керівника німецького оборонного концерну Rheinmetall.

Експерт прогнозує, що з розвитком штучного інтелекту та автономних систем роль людей, які створюють ці технології, лише зростатиме. Саме фахівці з розробки алгоритмів, систем управління та конструкцій БпЛА можуть стати одними з ключових цілей у конфлікті.

Челл також звертає увагу на відмінність підходів сторін. Росія, за його оцінкою, значною мірою спирається на розвідку, стеження та агентурну мережу за кордоном. Україна ж віддає перевагу більш прямим методам впливу.