Війна дронів виходить за межі поля бою: Україна та РФ полюють на інженерів

Конфлікт між Україною та Росією дедалі більше виходить за межі безпосередньо лінії фронту. Обидві сторони нарощують атаки на керівників та провідних інженерів підприємств, які займаються виробництвом безпілотників. Це підтверджується низкою інцидентів, що сталися останнім часом.

Так, 4 серпня поблизу Єкатеринбурга було підірвано автомобіль, унаслідок чого міг постраждати Володимир Ткачук, керівник російського виробника дронів "Уральдронзавод". За кілька днів до цього в Тулі три кульові поранення отримав Андрій Черезов, очільник іншої російської компанії-виробника безпілотників.

На думку експертів, зростання кількості таких атак є наслідком зміни природи війни. Оскільки обидві країни ведуть інтенсивне змагання у виробництві БпЛА, виробники нових технологій стають дедалі важливішою ціллю. Кемерон Челл, генеральний директор компанії Draganfly, що спеціалізується на виробництві дронів, зазначає: "Коли неможливо знищити всю розподілену інфраструктуру, лідерство у виробництві дронів стає головною ціллю. Ці удари в Росії, Україні та Німеччині по засновниках, керівниках, інженерах оборонних компаній і, зокрема, компаній, що виробляють дрони, пов'язані саме з тим, що дрони та ці компанії самі мають такий великий вплив. Оскільки технологія дронів швидко розвивається - часто значні оновлення відбуваються кожні 10-30 днів - напад на ключового інженера, засновника або керівника продуктового напрямку створює негайні оперативні перебої на полі бою".

Усунення навіть одного інженера чи керівника може надовго відкинути важливу програму озброєння і перервати поставки на передову. Це підтверджується нещодавніми подіями в Німеччині, де правоохоронці затримали двох осіб, підозрюваних у шпигунстві проти баварського виробника дронів на користь РФ. Вони планували напад на керівника однієї з таких компаній. Ця ситуація стала продовженням історії зі спробою вбивства генерального директора німецької компанії Rheinmetall.

З розвитком штучного інтелекту та автономності БпЛА, інженери, які розробляють ці технології, стануть ще більш стратегічно важливою ціллю для спецслужб. Челл вважає, що "штучний інтелект і повна автономія - це головні інновації найближчих 18 місяців, тож потенційною причиною, через яку ми можемо спостерігати більше цілеспрямованих дій проти керівників, є те, що українці мають цю технологічну перевагу. Напад на виробників невеликих компаній, які виробляють дрони - це відносно проста операція порівняно з нападами на окремих осіб, які працюють у державних програмах з розробки озброєння".

Тактики сторін відрізняються. Україна, стикаючись із екзистенційною загрозою, діє більш прямолінійно: прямі обстріли, вибухи автомобілів. Росія ж використовує більш організовані на державному рівні методи, що базуються на старих тактиках часів Холодної війни: контакти на низькому рівні, масштабна розвідка та спостереження, проникнення в інші країни. Російська розвідувальна інфраструктура має давню історію, що сягає часів Другої світової війни.

Певною мірою такі операції створюють більший психологічний тиск саме на Росію. Водночас, за оцінками експертів, з точки зору тактики жодна зі сторін не має переваги. Очікується, що в майбутньому цілеспрямовані дії проти інженерів та керівників оборонних підприємств лише посилюватимуться, оскільки технологічна перевага стає вирішальним фактором у війні.