Санкційний закон Ґрема: кого можуть торкнутися тарифи до 100%

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк окреслив, як може працювати американський законопроєкт про «пекельні санкції» після набуття чинності. За його словами, вирішальним буде не сам текст документа, а те, як його застосують на практиці — насамперед в енергетичному секторі та щодо російського військово-промислового комплексу.

Найвідчутнішим наслідком документа Власюк вважає ситуацію для держав, які й далі закуповують російські енергоносії. Законопроєкт передбачає мита до 100% на весь імпорт із країн, що залишаються серед п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або допомагають обходити енергетичні санкції.

За даними, які навів посадовець, за вісім місяців 2026 року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, Туреччина — 44 млн барелів. Саме ці країни належать до потенційних об'єктів тарифів. До переліку можуть долучитися й Угорщина та Словаччина, якщо оновлені дані це підтвердять.

Водночас документ містить окремі винятки, а президент США має повноваження відмовитися від застосування тарифів, якщо це схвалить Конгрес.

Окрема лінія — європейські закупівлі російського скрапленого газу. За січень–серпень 2026 року серед країн ЄС лідирували Франція (4,3 млн тонн), Бельгія (3,06 млн тонн) та Іспанія (2,77 млн тонн). Власюк нагадав, що Євросоюз запровадив поетапну заборону імпорту російського газу: для СПГ за довгостроковими контрактами основна дата припинення — 1 січня 2027 року, для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами — 30 вересня 2027 року. «Тому ризик застосування тарифів до європейських покупців залежатиме також від виконання ними зобов'язань щодо скорочення імпорту та передбачених законом винятків», — зазначив він.

Ще один напрям — морські поставки нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробній інфраструктурі. За перші вісім місяців 2026 року до Росії морем надійшло чи прямувало 673 тис. барелів бензину з Індії, 325 тис. — з Марокко, 309 тис. — з Туреччини, а також 186 тис. барелів дизеля з Єгипту. Тому посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, задіяними в таких схемах, Власюк називає суттєвим для результативності санкцій.

«Основна мета енергетичної складової законопроєкту — зниження рівня російських доходів від продажу енергоносіїв. Тому також важливі практичне застосування санкційного механізму, спрямованого на створення для держав і компаній, які співпрацюють з рф у галузі енергетики на різних рівнях, реальних економічних ризиків», — сказав посадовець.

Другий напрям — російський ВПК. Для України ухвалення закону, за словами Власюка, означає потенційну можливість домагатися санкцій щодо компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї. «Саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», — підсумував він.

Сам законопроєкт розробили республіканець Ліндсі Ґрем та демократ Річард Блюменталь; загалом його підтримали 119 співaвторів-конгресменів з обох партій. Документ переглядали двічі: ще до смерті Ґрема 11 липня сенатори за погодженням із Білим домом пом'якшили частину положень. Початкова редакція допускала мита щодо понад 60 країн і тарифну ставку 500%, тоді як погоджена версія зосереджується на п'яти основних імпортерах нафти та п'яти імпортерах газу, передбачає ставку від 0 до 100%, а конкретні розміри визначатиме торговий представник США. Уже після смерті сенатора Трамп, посилаючись на його бажання, попросив додати до документа санкції проти Ірану та «військового крила» «Хезболли». 7 серпня законопроєкт підтримав Сенат, 11 серпня його передали до Палати представників.

Подальший перебіг залежатиме від того, наскільки повно Вашингтон скористається наданими повноваженнями. Якщо тарифний механізм запрацює, частина покупців російських енергоносіїв може переглянути контракти, проте строки й масштаб такого перегляду поки що залишаються невизначеними.