Дефіцит на полицях: як удари РФ змінюють логістику та ціни

Після серії російських атак на розподільчі центри та складські приміщення український рітейл зіткнувся з локальними проблемами у постачанні товарів. У мережах «Сільпо», «Фора» та NOVUS покупці час від часу не знаходять на полицях звичні бренди молочної продукції та сигарет. Причина — не у зупинці виробництва, а у пошкодженні ключової ланки між заводом і магазином: великих розподільчих центрів.

За даними компанії Expandia, від початку повномасштабної війни в Україні пошкоджено близько 1,05 млн квадратних метрів складських площ, з яких приблизно 750 тисяч — у Київському регіоні. Зокрема, удари прийшлися по об'єктах Fozzy Group та Novus, а також по потужностях виробників Danone, Lactalis (бренди Lactel і President) і Яготинського молокозаводу дитячого харчування.

Найбільш вразливими до перебоїв виявилися товари з коротким терміном придатності: молочка, охолоджене м'ясо, риба та дитяче харчування. Ці категорії потребують безперервного холодильного ланцюга, тому будь-яке пошкодження складу чи транспортного вузла швидко позначається на їхній наявності.

Схожа ситуація склалася з тютюновими виробами. У Japan Tobacco International заявили, що знищення розподільчих центрів стало серйозним викликом для мереж, але очікують повернення продукції на полиці протягом тижня 10–16 серпня. У Philip Morris Ukraine повідомили про часткове відновлення асортименту та пошук альтернативних маршрутів, зокрема через дистриб'юторів.

Очевидним рішенням могла б стати пряма доставка від виробника до магазину, однак ринок до цього не готовий. За оцінкою Спілки молочних підприємств України, близько 75% виробників не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель: бракує автомобілів, водіїв, складських площ і персоналу. До того ж самі магазини не зможуть щодня приймати десятки додаткових машин від різних постачальників.

Паралельно загострилося питання витрат на перебудову логістики. Компаніям доводиться шукати нові склади, оплачувати додаткові перевезення та залучати дистриб'юторів. Окремі торговельні мережі вимагають від постачальників повністю компенсувати логістичні ризики. Якщо така практика пошириться, частина виробників може переорієнтуватися на інших дистриб'юторів або збільшити експорт. Для споживачів це означатиме тимчасове скорочення вибору та можливе подорожчання окремих товарів через дорожчу доставку.

Тютюнові компанії зіткнулися з додатковою проблемою: частина продукції була знищена ще до введення в обіг, хоча акциз за неї вже сплачено. Бізнес просить дозволити коригувати такі платежі та спростити переміщення товарів із пошкоджених складів, щоб не ризикувати ліцензіями через технічні проблеми, спричинені обстрілами.

Представники ринку очікують від держави логістичних субсидій, страхування воєнних ризиків, спрощення дозвільних процедур та доступу до альтернативних складських приміщень. Серед можливих рішень — активніше використання залізниці та сухопутних маршрутів через країни ЄС. Однак масштабної державної допомоги бізнес, схоже, не очікує. Економіст Олег Устенко звертає увагу на обмеженість і забюрократизованість програм пільгового фінансування, тому компаніям доведеться значною мірою самостійно перебудовувати систему постачання.

За оцінками експертів, через знищення 80–100 тисяч квадратних метрів холодильних складів у Києві та області логістичні витрати можуть зрости, а разом із ними — і ціни на окремі товари. Залежно від способу доставки подорожчання може становити 5–6%, а для окремих категорій — до 15–20%, хоча різкого стрибка цін на весь асортимент поки не очікують.

Найближчим часом покупці можуть частіше стикатися з відсутністю конкретних брендів на полицях, однак це не означає, що продукти зникли з ринку. Головна проблема — у вчасній доставці до конкретного магазину. «Ринок потребує відновлення складської інфраструктури, збалансованого розподілу ризиків і точкової державної підтримки, тоді як для споживачів основним наслідком залишаться тимчасові зміни асортименту, а не системний дефіцит».