Два НПЗ «Роснефти» зупинилися після ударів: ринок пального під тиском

Два нафтопереробні заводи компанії «Роснефть» — у Сизрані та Саратові — зупинили переробку нафти після українських ударів, завданих у вересні. Про це Reuters стало відомо від джерел, обізнаних із ситуацією.

За оцінкою агентства, вихід із ладу цих потужностей може поглибити дефіцит пального в Росії. Раніше на тлі перебоїв країна вже вдалася до обмежень на експорт бензину, дизельного та авіаційного пального.

Найбільше постраждало Сизранське підприємство. Атака безпілотників пошкодила там кілька об’єктів, зокрема основну установку дистиляції сирої нафти CDU-6. Її потужність — 17 100 метричних тонн на добу, тобто близько 71% загальної потужності заводу. За словами співрозмовників Reuters, на відновлення роботи може піти щонайменше місяць.

Друга установка первинної переробки на Сизранському НПЗ, CDU-5, розрахована на 7 100 тонн на добу — близько 29% потужності. Вона перебувала на ремонті ще після попередньої атаки дронів у липні. Новий удар стався 15 вересня.

Саратовський НПЗ зупинив переробку 11 вересня після чергової атаки безпілотників. Ще 8 вересня завод припиняв роботу через пошкодження обладнання та пожежу від попереднього удару, хоча готувався відновити переробку 10–11 вересня.

Масштаб випадіння потужностей видно з торішніх показників. За даними окремих представників галузі, протягом 2024 року Сизранський НПЗ переробив 4,3 млн тонн нафти, випустивши 0,8 млн тонн бензину, 1,5 млн тонн дизельного пального та 0,7 млн тонн мазуту. Саратовський завод за той самий період переробив 5,8 млн тонн нафти і виробив 1,2 млн тонн бензину, 1,9 млн тонн дизельного пального та 1,0 млн тонн мазуту.

Причини зупинок лежать у площині триваючого обміну ударами по енергетичній інфраструктурі. Цього тижня Росія та Україна продовжили такі атаки, попри заяву президента США Дональда Трампа про домовленість припинити удари по енергооб’єктах. Раніше Трамп казав, що просив президента України Володимира Зеленського не бити по російських нафтопереробних заводах і підприємствах із виробництва дизельного пального.

Побічний ефект відчуває й світовий ринок. Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що українські удари по російських енергетичних об’єктах скорочують пропозицію і тиснуть на ціни на нафту та дизельне паливо.

Якщо ремонт на Сизранському НПЗ справді затягнеться на місяць, а Саратовський завод повертатиметься до роботи поступово, дефіцит пального в Росії може зберігатися щонайменше до кінця осені. Водночас подальша динаміка залежатиме від того, чи вдасться сторонам утримати будь-які домовленості про припинення ударів — наразі публічних підтверджень сталого перемир’я в енергетичній сфері немає.