Росія залучає до 25 тисяч північнокорейців на виробництво дронів в Алабузі

Росія нарощує використання північнокорейської робочої сили у своєму військово-промисловому комплексі. Згідно зі звітом MSMT про Програму КНДР щодо працевлаштування за кордоном, на підприємстві з виробництва безпілотників в Алабузі (Татарстан) нині задіяно до 25 тисяч громадян КНДР. Цей об'єкт перебуває під масштабними санкціями.

Загалом, за оцінками звіту, у Росії перебуває від 15 до 30 тисяч північнокорейських робітників, які пов'язані з 70–80 компаніями КНДР. Більшість із них зайнята на будівництві, у сільському господарстві та інших галузях. Водночас до 1000 осіб працюють на стратегічно важливих підприємствах — зокрема на заводах із виробництва зброї, переробки сталі та в суднобудівних комплексах.

Росія посідає друге місце у світі за кількістю працівників з КНДР, поступаючись лише Китаю. Чисельність північнокорейців у РФ особливо зросла після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Частину з них російська сторона спрямовує на роботи, пов'язані із забезпеченням потреб ВПК.

Зокрема, громадяни КНДР працюють на території особливої економічної зони "Алабуга", яка задіяна у постачанні російській армії безпілотників, що застосовуються у війні проти України. У 2025 році Росія завершила будівництво великого житлового комплексу в "Алабузі" для розміщення іноземних робітників, серед яких є і північнокорейці. Того ж року КНДР сприяла направленню робітників на російські заводи з виробництва дронів "Герань-2" в ОЕЗ "Алабуга".

Середній річний заробіток північнокорейця в Росії становить близько 7500 доларів, проте майже весь цей дохід вилучається на користь режиму КНДР.

Протягом останніх років Росія та Північна Корея вибудували масштабну систему, яка поєднує державні заходи з обходу санкцій і корупційні практики. Замість дозволів на роботу Росія використовує студентські та туристичні візи для залучення північнокорейців. Наприклад, у 2025 році майже всі робітники з КНДР в'їхали до Росії за студентськими візами, видаючи себе за іноземних студентів.

За даними звіту, до процесів вербування та направлення північнокорейських робітників до Росії можуть залучатися посередники з третіх країн. Зокрема, відомо про принаймні один такий випадок у Білорусі.

Якщо тенденція збережеться, залучення північнокорейської робочої сили до російського ВПК, ймовірно, продовжиться, що створюватиме додаткові виклики для міжнародних санкційних механізмів. Водночас масштаби подальшого зростання залежатимуть від здатності РФ обходити обмеження та від реакції країн, які можуть бути задіяні як посередники.