Карпатський макрорегіон розбудовуватимуть: транспорт, логістика, енергетика

За словами президента, досвід воєнного часу варто перетворити на постійну інфраструктуру, яка посилить торгівлю та економічні зв'язки між країнами регіону. Одним із ключових напрямків розвитку макрорегіону він назвав саме транспортну та логістичну інфраструктуру: йдеться про нові коридори, хаби й термінали, а також про розширення переробних і складських потужностей та розвиток промислового виробництва.

Зеленський нагадав, що під час повномасштабної війни узгоджена робота доріг, залізниць і портів України та сусідніх держав допомогла зберегти торговельні зв'язки навіть у найскладніших умовах.

"Нам потрібно перетворити цю стійкість на постійну інфраструктуру, а не на тимчасове рішення воєнного часу", — зазначив президент.

Окремим напрямком стане енергетика. Приблизно половину спільного інвестиційного портфеля Карпатського макрорегіону становлять енергетичні проєкти. Серед них — розвиток сонячної та вітрової генерації, систем накопичення енергії, нових з'єднувальних мереж, а також використання українських підземних газосховищ. Крім того, запропоновано створити Карпатський вітроенергетичний кластер загальною потужністю 1,5 ГВт.

До реалізації проєктів планують залучати місцеві громади. За словами Зеленського, Європейський Союз готовий підтримати розвиток Карпатського макрорегіону, який об'єднує території, пов'язані з балтійським, альпійським і дунайським регіонами.

На саміт, присвячений розвитку Карпатського регіону, прибули близько 170 представників Карпатських регіонів. У межах заходу Зеленський зустрівся з лідерами Румунії, Сербії та Польщі на саміті C8: сторони обговорили регіональну співпрацю, безпеку, економічні проєкти, європейську інтеграцію та розвиток Карпатської ініціативи.

Окремо президент порушив питання фінансування оборонних виробництв. За його словами, дві українські компанії вже успішно випробували дрони-перехоплювачі проти російських реактивних "Шахедів", однак для масштабування виробництва потрібне додаткове фінансування.

Якщо дивитися на оголошені плани як на ринковий сигнал, вони окреслюють кілька напрямів, де найближчими роками може формуватися попит: логістична інфраструктура, складська та переробна нерухомість, а також енергетичне обладнання й мережі. Водночас конкретні обсяги інвестицій, джерела фінансування та строки реалізації окремих проєктів наразі не оприлюднені, тож оцінювати їхній вплив на ринок передчасно. Багато залежатиме від того, наскільки швидко вдасться узгодити фінансування з міжнародними партнерами та залучити громади до підготовки проєктів.