Маржа російських НПЗ сягне максимуму року, попри удари дронів

За оцінками аналітиків компанії «Ейлер», у третьому кварталі 2026 року маржа російської нафтопереробки може вийти на річний максимум. Очікується, що різниця між ціною бензину та вартістю нафти, з якої його виробляють, збільшиться на 16,8% — до 320 доларів за тонну. Для дизельного пального прогнозують зростання на 14,4%, до 460 доларів за тонну. Це найвищий рівень з 2024 року.

За тими самими розрахунками, EBITDA від продажу дизелю на внутрішньому ринку зросте на 67% проти другого кварталу і становитиме 55 тисяч рублів за тонну. Для бензину показник підніметься на 71%, до 41 тисячі рублів за тонну.

Заробляти за високих цін нафтопереробникам вдається навіть попри заборону експорту нафтопродуктів. Вивезення бензину заборонене для всіх учасників ринку до 31 січня 2027 року. А з 1 жовтня експортувати дизельне, суднове паливо та газойлі зможуть лише самі виробники.

Втрати від обмежень компенсує паливний демпфер — механізм, за яким держава виплачує нафтопереробникам близько 70% недоотриманого прибутку від продажів на внутрішньому ринку. Компенсація діє, якщо ціни на нафту перевищують встановлений цільовий рівень. Її запровадили, щоб компанії не підвищували внутрішні ціни та менше експортували пального.

Найбільші виплати за демпфером отримують компанії з високою часткою нафтопереробки у діяльності. У «Башнафти» вона становить 80–90% від обсягів видобутку, у «Газпром нафти» — 70–75%. У «Татнафти», «Роснафти» та «Лукойла» цей показник близько 50%. Найменша частка — у «Сургутнафтогазу», приблизно 30%.

Масштаб надприбутків підтверджує державна статистика. За даними Росстату, у першому півріччі 2026 року російські НПЗ заробили 938 млрд рублів — на 16,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. І це попри те, що через удари українських дронів Росія втратила близько п'ятої частини потужностей із первинної переробки нафти.

Наскільки сильно атаки впливають на окремі заводи, показують свіжі підрахунки Reuters. За даними учасників паливного ринку, три з шести найбільших нафтопереробних заводів Росії скоротили або повністю зупинили виробництво дизельного пального після ударів безпілотників. Кіришський НПЗ повністю зупинив роботу. Волгоградський завод і NORSI, за даними джерел агентства, працюють приблизно на чверть номінальної потужності. Випуск дизельного пального на цих підприємствах у кілька разів нижчий за звичний рівень.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, у перші вісім місяців 2026 року російські НПЗ у середньому зазнавали успішних атак кожні три дні.

За надприбутки нафтопереробників зрештою платить вся країна. З початку року роздрібні ціни на бензин у Росії зросли на 21,2%, а на дизельне пальне — на 18,4%. Великі нафтові компанії, яким належать і НПЗ, і мережі АЗС, завдяки бюджетним виплатам стримують ціни на своїх заправках ближче до рівня інфляції. Незалежні мережі опинилися в іншій ситуації: вони купують пальне за оптовими цінами, які зросли, і змушені продавати його дорожче.

У вересні проблеми російської нафтопереробки не лише збереглися, а й почали безпосередньо позначатися на економіці країни. Удари по НПЗ вже додали 0,7–0,8 процентного пункта до інфляції в РФ, визнав російський Центробанк. Через нестачу бензину внутрішній попит доводиться покривати імпортом.

Українські атаки продовжилися і у вересні: після ударів були підтверджені зупинка великого НПЗ у Нижньогородській області та ураження Саратовського підприємства «Роснафти». 15 вересня ЗСУ також атакували НПЗ у Сизрані.

Якщо удари по переробних потужностях триватимуть, а демпферні виплати зберігаться, російський паливний ринок, імовірно, і надалі поєднуватиме високі фінансові показники виробників із дорожчанням пального для кінцевих споживачів. Наскільки довго така конфігурація залишатиметься стійкою, залежатиме від подальшого масштабу атак і від того, чи вдасться компенсувати випадання переробки імпортом.