Маржа російських НПЗ сягає піку попри удари дронів і заборони експорту

За оцінками аналітиків компанії «Ейлер», різниця між ціною бензину та вартістю нафти для його виробництва зросте на 16,8% і становитиме 320 доларів за тонну. Для дизельного пального цей показник підніметься на 14,4%, до 460 доларів за тонну. Обидва значення — найвищі з 2024 року.

Схожа динаміка і в абсолютних показниках прибутковості. За тими ж розрахунками, EBITDA від продажу дизелю на внутрішньому ринку збільшиться на 67% порівняно з попереднім кварталом і досягне 55 тисяч рублів за тонну. Для бензину зростання оцінюють у 71%, до 41 тисячі рублів за тонну.

Заробляти на високих цінах переробникам вдається навіть за чинних заборон на вивезення пального. Експорт бензину закритий для всіх учасників ринку до 31 січня 2027 року, а з 1 жовтня вивозити дизельне й суднове паливо та газойлі зможуть лише самі виробники.

Ключовим компенсатором виступає паливний демпфер — механізм, за яким держава відшкодовує нафтопереробникам близько 70% недоотриманого прибутку від продажів усередині країни. Виплати прив'язані до перевищення цінами на нафту встановленого цільового рівня, а сама компенсація задумана як стримувач внутрішніх цін і експорту.

Найбільше від демпфера виграють компанії з високою часткою переробки у своїй діяльності. У «Башнафти» вона становить 80–90% від обсягів видобутку, у «Газпром нафти» — 70–75%. У «Татнафти», «Роснафти» та «Лукойла» показник тримається близько 50%, а найнижчий він у «Сургутнафтогазу» — приблизно 30%.

Державна статистика підтверджує масштаб прибутків. За даними Росстату, за перше півріччя 2026 року російські НПЗ заробили 938 млрд рублів — на 16,2% більше, ніж роком раніше. І це при тому, що через удари українських дронів країна втратила близько п'ятої частини потужностей первинної переробки нафти.

Вплив атак на окремі майданчики нерівномірний. За підрахунками Reuters, із шести найбільших НПЗ Росії три скоротили або повністю зупинили випуск дизельного пального після ударів безпілотників. Кіришський завод зупинився повністю, а Волгоградський і NORSI, за даними джерел агентства, працюють приблизно на чверть номінальної потужності — випуск дизелю там у кілька разів нижчий за звичний.

За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, у перші вісім місяців 2026 року російські НПЗ зазнавали успішних атак у середньому кожні три дні.

Ціна цих прибутків лягає на споживачів. З початку року роздрібні ціни на бензин у Росії зросли на 21,2%, на дизельне пальне — на 18,4%. Великі компанії, які володіють і заводами, і мережами АЗС, завдяки бюджетним виплатам утримують ціни на своїх заправках ближче до рівня інфляції. Незалежні мережі, що купують пальне за подорожчалими оптовими цінами, змушені продавати його дорожче.

У вересні проблеми переробки почали позначатися на економіці напряму. Російський Центробанк визнав, що удари по НПЗ вже додали 0,7–0,8 процентного пункта до інфляції, а нестачу бензину доводиться покривати імпортом. Атаки того місяця не припинилися: підтверджено зупинку великого заводу в Нижньогородській області та ураження Саратовського підприємства «Роснафти», 15 вересня було атаковано НПЗ у Сизрані.

Обережний прогноз виглядає так: поки демпфер компенсує випадання експортних доходів, а світові ціни на нафту тримаються вище цільового рівня, маржа переробників може залишатися високою навіть за подальших перебоїв у роботі заводів. Водночас подальше вибивання потужностей здатно прискорити зростання внутрішніх цін і посилити тиск на інфляцію, що з часом може змусити коригувати сам механізм підтримки.