Три металургійні заводи України зупинилися: що це означає для ринку

·163 слівредакція
Три металургійні заводи України зупинилися: що це означає для ринку

Удари по трьох найбільших металургійних підприємствах України зупинили виробництво сталі, яке давали близько 90% галузі. Компанії досі оцінюють збитки й не називають строків відновлення.

Три найбільші металургійні підприємства України, на які сукупно припадало близько 90% виплавки сталі в країні, припинили роботу після російських атак. Про це 20 вересня стало відомо з посиланням на Групу «Метінвест» та «АрселорМіттал Кривий Ріг».

На початку вересня балістичні ракети влучили в доменні печі трьох заводів, розташованих у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Унаслідок ударів загинули 17 працівників.

«Станом на сьогодні [Україна] більше не має сталеливарної промисловості», – так охарактеризував ситуацію Олександр Водовіз, голова офісу CEO Групи «Метінвест».

Зараз підприємства не працюють. Компанії обстежують пошкодження та визначають, який обсяг ремонтних робіт потрібен. За словами Водовоза, наразі невідомо, скільки часу займе відновлення – чи йдеться про дні, тижні, місяці або роки. Він зауважив, що зупинка заводів, де разом зайнято понад 15 тис. людей, може мати серйозні наслідки та «величезний вплив на податки».

Про бюджетні ризики раніше говорив і прем’єр-міністр Сергій Корецький: через російські удари по бізнесу та логістичній інфраструктурі держава може недоотримати близько 1,5 млрд доларів, що становить приблизно 70 млрд грн податкових надходжень.

Причини зупинки лежать у площині безпосередніх руйнувань виробничого обладнання: пошкоджено доменні печі – базовий елемент металургійного циклу, без якого виплавка сталі неможлива. Відновлення такого обладнання потребує не лише коштів, а й доступу до майданчиків, проєктної документації та постачання комплектуючих.

Оскільки на ці три заводи припадала переважна більшість національного виробництва сталі, їхня зупинка фактично обнуляє галузь на поточний момент. Це позначається на суміжних секторах – від будівництва до машинобудування, які залежать від внутрішнього прокату, а також на експортній виручці та зайнятості в промислових регіонах.

Оцінки строків відновлення поки що обережні: компанії не називають ані конкретних дат, ані обсягів інвестицій. За таких умов прогнозувати швидке повернення потужностей до роботи складно – багато залежатиме від безпекової ситуації, результатів обстеження пошкоджень і можливості відновити критичне обладнання. Найімовірніше, галузь проходитиме відновлення поетапно, а повне завантаження заводів стане питанням тривалої перспективи.

Читайте також