Удар по Московському НПЗ: що зміниться для постачання пального військовим
Атака в ніч на 20 вересня вивела з ладу два центральні переробні вузли Московського нафтопереробного заводу. Наслідки для постачання пального силовим структурам і системам ППО Росії оцінив голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
Московський НПЗ, розташований у Капотні, зупинив роботу після влучного удару в ніч на 20 вересня. За оцінкою голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Івана Тимочка, вихід з ладу двох центральних переробних вузлів змусить Кремль шукати нові маршрути постачання пального.
Завод щороку переробляв близько 11 мільйонів тонн нафти, випускаючи мільйони тонн бензину, дизелю й авіаційного пального. Частину попиту цивільного населення Москви та Підмосков'я він закривав, але головним клієнтом підприємства був військовий сектор.
«Основними споживачами був весь гарнізон, Московський військовий округ. Це дуже важливо, адже він забезпечував функціонування найвищих керівних органів російської влади, зокрема військової. Завод постачав пальне для ФСБ, поліції, ФСО та мережі систем ППО», – зазначив Тимочко.
Він наголосив, що військові бази, арсенали та зенітні комплекси довкола російської столиці не можуть заправлятися на звичайних автозаправках через режим таємності. Відтак російській владі доведеться розконсервовувати стратегічні запаси, переорієнтовувати логістику з інших регіонів або купувати пальне за кордоном. Це додатково навантажить інші російські нафтопереробні заводи, які також залишаються пріоритетними цілями для українських безпілотників.
Масштаб втрат вимірюється не лише одним підприємством. За даними, наведеними у джерелі, ця атака вивела з ладу майже 4% усіх російських потужностей з перероблення нафти, а за перші двадцять днів вересня загальний обсяг паралізованих нафтопереробних потужностей Росії сягнув 14%.
Окремо звертають увагу на поведінку російської влади під час нальоту дронів: сирени повітряної тривоги свідомо не вмикалися. Аналітики пов'язують це з намаганням Кремля не зривати явку на виборах до Держдуми, які саме проходили в ті дні. Місцеві чиновники, за наявними оцінками, ігнорували масові скарги наляканих росіян, віддавши пріоритет політичним цілям, а не безпеці населення.
Якщо вихід заводу з роботи затягнеться, навантаження на решту російського нафтопереробного комплексу зростатиме. Наскільки швидко вдасться компенсувати випадання потужностей — залежатиме від темпів переорієнтації логістики та стану стратегічних резервів, про які публічно майже нічого не відомо. Обережно можна припустити, що в короткостроковій перспективі тиск на постачання пального для силових структур і об'єктів ППО збережеться.
