Українська металургія втрачає до $200 млн щомісяця через блокування портів та обмеження ЄС

Українська гірничо-металургійна галузь опинилася під потрійним тиском: російські удари по ключових підприємствах, блокування морської логістики та обмеження доступу до європейського ринку. Сукупність цих факторів призводить до значних втрат експортної виручки.

За оцінкою аналітичного центру GMK Center, лише через скорочення морського експорту продукції галузь щомісяця втрачає близько $150–200 млн. Морські порти залишаються критичними: через них проходить близько 50% експорту залізної руди, приблизно 95% чавуну та половина сталевої продукції.

Ситуація загострилася після серпневих атак. Удар 11 серпня зупинив роботу «Запоріжсталі», яка у 2025 році забезпечила понад 43% українського виробництва сталі. Через п'ять днів ракети пошкодили енергетичне та доменне виробництво на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Втрати зазнають навіть підприємства без прямих руйнувань: Південний ГЗК призупинив видобуток, а інші криворізькі ГЗК «Метінвесту» можуть скоротити виробництво приблизно на 30% проти середнього рівня 2025 року.

Повноцінно замінити морські маршрути альтернативними неможливо. Залізниця та європейські порти мають нижчу пропускну спроможність і значно дорожчу логістику. Для масових вантажів, таких як руда, додаткові транспортні витрати можуть повністю нівелювати економічний сенс експорту.

Додатковий тиск створює зростання залізничних тарифів. З серпня вантажні тарифи «Укрзалізниці» підвищили на 30%. За оцінкою «Метінвесту», через перехід на сухопутні маршрути частка залізничних витрат у собівартості металургійної продукції вже зросла у 2–3 рази.

Одночасно звузився доступ до європейського ринку. Нові квоти ЄС скоротили можливості експорту української сталі приблизно на 60% проти фактичних обсягів 2025 року. Додатковим бар'єром став вуглецевий механізм CBAM, потенційний платіж за яким оцінюється у €50–100 на тонну сталі.

Порти потрібні не лише для експорту, а й для імпорту сировини. Після втрати вугільної бази Покровська близько 80% імпорту коксівного вугілля надходило морем. Перенаправлення поставок через європейські порти та залізницю може приблизно вдвічі збільшити логістичні витрати і підняти кінцеву вартість вугілля приблизно на 15%.

У компаніях галузі першочерговим завданням вважають відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Також необхідні перегляд залізничних тарифів, пом'якшення дії CBAM для України, розширення квот ЄС, компенсація частини альтернативної логістики та підтримка відновлення великих промислових підприємств.

За п'ять років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн ($6,2 млрд). У 2024 році чотири металургійні компанії забезпечили 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. У разі подальшого зростання тарифів державних монополій та блокування портів бюджет може втратити це джерело доходів.