Нова балістична ракета РФ: дальність до 800 км як головна загроза

Російська Федерація перебуває на фінальній стадії випробувань нової балістичної ракети, яка, за заявами, має підвищену маневреність і дальність до 800 кілометрів. Таку оцінку в коментарі озвучив Анатолій Храпчинський — директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві.

За його словами, новий зразок тривалий час розроблявся саме як міжконтинентальна балістична ракета, розрахована на подолання протиракетної оборони. Порівнюючи новинку з наявним комплексом «Іскандер», експерт зауважив, що Росія вже має напрацьований досвід створення маневрених ракет для протидії сучасним системам ППО.

«"Іскандер" теж маневрений, вони постійно вдосконалюють ці елементи. Окрім маневровості, додають і інші ускладнення для перехоплення - відстріл пасток, засоби РЕБ тощо. Тобто в Росії є досвід створення більш маневрених ракет для протидії сучасним системам ППО. До того ж вони отримали шалений досвід застосування цих ракет в Україні, в умовах роботи європейських і американських систем протиракетної оборони», — сказав Храпчинський.

Він пояснив, що маневреність ускладнює перехоплення, адже класична балістична ціль знищується за принципом точки упередження: розраховується траєкторія польоту, і туди спрямовується ракета-перехоплювач, а саме перехоплення відбувається на термінальній ділянці.

Водночас, на думку експерта, небезпечнішою є саме дальність дії — до 800 кілометрів. «РФ уже тривалий час намагається збільшувати дальність ударів своєю балістикою. Цьому є кілька причин. По-перше, щоб атакувати більшу територію, де в нас, наприклад, недостатньо засобів протиракетного захисту. По-друге, це дає РФ можливість відтягнути свої пускові установки на більш віддалені рубежі, щоб убезпечити їх під час пусків. Росія розуміє, що ми в будь-якому разі створимо власну балістику, якою зможемо атакувати російські пускові установки. Відповідно, вони хочуть убезпечити свої пуски, щоб унеможливити чи хоча б ускладнити нашу протидію», — зазначив він.

Досвід протидії «Іскандерам» свідчить, що Україна здатна боротися з маневреними балістичними загрозами, тож саме дальність, а не підвищена маневреність, є ключовим викликом. Окремо Храпчинський звернув увагу на глобальну тенденцію до здешевлення зброї: за його словами, над цим працюють усі виробники, зокрема й Сполучені Штати — над ракетами-перехоплювачами PAC-3 та THAAD. Нарощування балістичних програм спостерігається також в Ірані та Північній Кореї. Прикладом експерт назвав британську розробку балістичної ракети для України, одна з ключових вимог до якої — вартість не вище 500 тисяч доларів.

Географія загрози, за оцінкою фахівця, не обмежується Україною. «Це загроза для Європи, зокрема для Сувальського коридору. Але треба дивитися, якою буде система пуску - наземною чи, можливо, буде корабельний варіант. І тоді вже можна буде розуміти приблизний радіус і принципи застосування», — додав Храпчинський.

Раніше, ще на початку серпня, ГУР МО України повідомляло, що РФ планує завершити випробування нової балістичної ракети з радіусом ураження до 800 кілометрів до кінця року. Метою називали нарощування інтенсивності комбінованих ударів по Україні для провокування соціально-економічної кризи. 15 вересня військовий аналітик Том Карако заявив, що Росія готується до фінальних випробувань, і припустив, що ракета могла створюватися не лише для покращення характеристик, а й для дешевшого та масового виробництва.

З огляду на це, подальший розвиток ситуації залежатиме від того, яку пускову платформу отримає новий комплекс і наскільки швидко виробництво вдасться масштабувати. Наразі підтверджених даних про завершення випробувань немає, тож оцінки радіуса застосування лишаються попередніми.