Підтримка виробництва ліків з українських АФІ: важливий сигнал чи декларація?

Фармацевтична галузь України уважно стежить за обіцянками уряду стимулювати виробництво ліків з використанням вітчизняних субстанцій. Генеральний директор компанії «Інтерхім» Анатолій Редер в інтерв'ю оцінив потенційний вплив цієї ініціативи на ринок, зазначивши, що сам факт такої заяви є позитивним сигналом, однак вирішальне значення матиме конкретика.

За його словами, підприємство вже має високий рівень локалізації: близько 80% препаратів випускається із субстанцій, вироблених в Україні. Понад 70% потреб у сировині закриває власне виробництво АФІ, ще частину закуповують в іншого українського виробника — компанії «Фармхім» із Шостки. Тож для «Інтерхіму» питання підтримки локальних субстанцій є не теоретичним, а практичним.

Редер наголошує: щоб ініціатива запрацювала, потрібен прозорий регуляторний алгоритм, а не просто гасла. «Не просто сказати: "давайте підтримаємо виробників готових лікарських засобів, які використовують АФІ, вироблені в Україні", а розробити та прописати чіткий алгоритм», — зазначає він. Якщо механізм буде зрозумілим, це стане потужним стимулом для розвитку локального виробництва субстанцій та розширення асортименту готових ліків.

Окремо керівник «Інтерхіму» зупинився на стратегії розвитку власного портфелю АФІ. Компанія поступово відходить від принципу виробляти лише комерційно вигідні субстанції, натомість враховує ризики дефіциту сировини. Прикладом став діазепам: раніше його закуповували в Китаї, але згодом, ще до початку повномасштабної війни, ухвалили рішення налагодити власне виробництво. Сьогодні субстанцію вже зареєстровано, також розроблено АФІ лоразепам. Такі препарати належать до категорії критичних ліків, важливих для неврологів та психіатрів, тому їх наявність в асортименті, навіть у невеликих обсягах, є питанням безпеки пацієнтів.

Щодо розширення програми «Доступні ліки», Редер підтримує цей напрям, але вважає, що на розвиток виробництва АФІ він суттєво не вплине. Водночас він звертає увагу на цінову ситуацію: українські виробники часто пропонують препарати значно дешевше за референтні ціни МОЗ, іноді втричі. Це підтверджує ефективність локального виробництва, яке забезпечує бюджет додатковими надходженнями та стабільне постачання в умовах війни.

Окремою темою стали перспективи зростання цін. Редер наголошує: рух до європейських стандартів вимагатиме значних інвестицій у виробництво, контроль якості та дослідження. Вже зараз компанія контролює всі серії продукції протягом усього терміну придатності, що потребує величезних коштів. Додаткові вимоги ЄС — нове обладнання, персонал, процеси — неминуче позначаться на собівартості. «Зробити таблетки з повітря неможливо», — резюмує він, закликаючи до відкритого обговорення цих витрат.

Не оминув керівник підприємства й логістичних проблем. В умовах війни логістика суттєво подорожчала, а виробники часто змушені компенсувати дистриб'юторам втрати товару. Окремий виклик — енергопостачання: на початку року «Інтерхім» півтора місяця працював на дизельній генерації, споживаючи 5 тонн палива на добу. Ці додаткові військові витрати також впливають на собівартість продукції.