Депутат: звіти про підготовку енергетики до зими розходяться з реальним станом об'єктів

Народний депутат Сергій Нагорняк заявив, що доповіді про готовність енергетичних об'єктів до опалювального сезону не відповідають тому, що він бачив безпосередньо на місцях. За його словами, перевіряти роботи потрібно не в Києві, а на самих об'єктах.
Контроль за підготовкою енергетики до зими має відбуватися безпосередньо на об'єктах, а не під час нарад у столиці. Про це в інтерв'ю Radio NV сказав народний депутат від «Слуги народу», член Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.
«Контролювати потрібно не з Києва. Для здійснення контролю необхідно постійно виїжджати на об'єкти й запитувати обидві сторони — і замовника, і виконавця», — наводить його слова джерело.
За словами депутата, він брав участь у нарадах з питань енергетики, зокрема в антикризових енергетичних штабах, після чого відвідував об'єкти й фіксував суттєву розбіжність між задекларованим і фактичним станом робіт.
«На наради приходять — я бував на різних штабах, зокрема й на антикризових енергетичних, — і всі дружно вішають локшину на вуха. Я був присутній на всіх цих нарадах. А потім виїжджаєш на об'єкти й бачиш: реальність і те, що декларувалося на нарадах, — це абсолютно різні речі», — заявив Нагорняк.
Ця заява з'являється на тлі низки сигналів про проблеми з готовністю окремих регіонів до опалювального сезону. Ще 11 червня 2024 року, виступаючи на відкритті Конференції з питань відновлення України в Берліні, Президент Володимир Зеленський говорив, що країна за підтримки партнерів має намір побудувати до 1 ГВт газової маневрової генерації вже у 2024 році та ще 4 ГВт — упродовж наступних років.
Водночас 14 вересня 2026 року стало відомо, що в Україні призупинили проєкти нових генеруючих потужностей загальною потужністю 1,5 ГВт. Це означає, що частина заявлених планів із нарощування генерації наразі не реалізується в запланованих обсягах.
Питання стійкості регіонів розглядалося й на засіданні Ради національної безпеки і оборони України 5 серпня, де йшлося про виконання комплексних планів стійкості. Зокрема, було затверджено план стійкості Києва, реалізація якого вже почалася.
Попри це, сигнали щодо готовності столиці до зими залишаються суперечливими. У серпні 2026 року столична влада визнала, що Київ готовий до зими лише на 50%. Раніше киян попереджали, що місто не готове до зими навіть на третину, а окремі матеріали вказували на можливу неготовність навіть на 50%. Крім того, у вересні повідомлялося, що резервне теплопостачання для Лівого берега запустять із запізненням. Ексголова Агентства відновлення Сухомлин пояснював, чому Лівому берегу буде особливо складно.
У сукупності ці дані вказують на те, що офіційні звіти про підготовку до опалювального сезону можуть не повною мірою відображати стан справ на місцях. Причини розбіжностей можуть бути різними: від особливостей звітування на рівні виконавців до об'єктивних складнощів із фінансуванням і постачанням обладнання, через які частина проєктів зупиняється.
Наскільки критичною виявиться ситуація в опалювальний сезон, наразі сказати складно. Багато залежатиме від того, чи вдасться до початку холодів завершити ключові роботи та чи буде контроль за ними достатньо наближений до об'єктів, як пропонує Нагорняк. Обережні оцінки свідчать, що ризики для окремих регіонів, зокрема для Києва та його Лівого берега, залишаються, і їхня реалізація залежатиме від подальшого перебігу підготовки.
Читайте також
Ще в розділі «Податки»
- Атака на Запоріжжя: завод «Хортиця» зруйновано, втрати сягають мільйонів пляшок
- Експорт брухту: чому Україні радять не поспішати з відкриттям ринку
- Три компанії претендують на дві нафтогазові ділянки у Львівській області
- «Циркон»: реальна швидкість нижча за заявлену, але загроза зберігається — експерт
- Карпати U-19 розгромили Шахтар U-19 у сьомому турі Національної ліги






