Удари по металургії та логістиці: як війна змінює структуру української економіки

Три найбільші сталеливарні заводи України, на які до останнього часу припадало близько 90% виробництва галузі, припинили роботу після серії балістичних ударів. Постраждали майданчики в Запорізькій та Дніпропетровській областях — зокрема два заводи «Метінвесту» та підприємство «АрселорМіттал» у Кривому Розі. Загинули 17 працівників.

За словами керівника офісу генерального директора «Метінвесту» Олександра Водовіза, галузь фактично перестала існувати: «Станом на сьогодні в Україні більше немає сталевої галузі». Він зазначив, що удари були надзвичайно точними, а терміни відновлення поки не визначені — йдеться про «дні, тижні, місяці чи роки». На трьох підприємствах працюють понад 15 тисяч людей, і їхня зупинка, за словами Водовіза, матиме «величезний вплив на податки».

Металургія й до цього перебувала під тиском: проблеми з експортом, блокада морських маршрутів і дорожча сухопутна логістика вже створювали ризики для випуску сталі. Аналітики оцінювали сукупний ефект цих чинників у скороченні виробництва на 30–40%. Після серпневих ударів ситуація погіршилася: «Запоріжсталь» зупинилася 11 серпня, а 16 серпня ракетний удар частково зупинив «АрселорМіттал Кривий Ріг». Вересневі атаки на Запоріжжя пошкодили обладнання, цехи, енергетичні та залізничні мережі комбінату.

Паралельно удари дедалі відчутніше зачіпають складську та розподільчу інфраструктуру. Наприкінці серпня та на початку вересня ракети й реактивні дрони били по торгових центрах, складах і розподільчих центрах. Постраждали великі ритейлери, видавництва, фармацевтичні компанії та «Нова пошта». У Києві вперше з початку повномасштабного вторгнення з'явилися перебої з товарами — у деяких магазинах «Новус» на порожніх полицях висять таблички «Росія знищила цей товар».

За даними засновника мереж Eva та Varus Руслана Шостака, з 5 млн кв. м сучасних складів в Україні знищено 2,1 млн кв. м, причому понад 900 тисяч кв. м — лише за останні місяці. Генеральна директорка мережі «Будинок іграшок» Марія Назаренко спостерігала, як через тривалі атаки на Київщині пожежні не могли працювати, і новий розподільчий центр, який мав запрацювати цього місяця, згорів. За її словами, до обіду «стало зрозуміло, що рятувати вже нічого». Компанія переглядає логістичну модель: онлайн-замовлення обслуговуватимуть 67 магазинів, а запаси розосередять по менших складах.

Минулих вихідних дрони вдарили по залізничній інфраструктурі на заході країни — одну колію пошкодили за кілька хвилин після того, як кордон із Польщею перетнули іноземні дипломати. За добу Росія випустила близько 800 дронів, які також били по АЗС, дедалі частіше — поза прифронтовими регіонами.

Економічні наслідки вже прораховують на урядовому рівні. Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив про загрозу втрат близько 1,5 млрд доларів податкових надходжень, тоді як дефіцит бюджету цього року оцінюють у 27 млрд доларів. Ще близько 1,5% ВВП коштує блокада Чорного моря. Міністр сільського господарства Тарас Висоцький зазначив, що альтернативні маршрути дають змогу експортувати лише 40% звичайних обсягів агропродукції. Аграрна компанія TAS Agro змушена зберігати пшеницю просто неба.

«Зараз таке відчуття, що закрито з усіх боків, — розповів комерційний директор TAS Agro Антон Жемердєєв. — Порти закриті, Дунайський маршрут здебільшого теж через удари й брак людей».

Головна економістка Dragon Capital Олена Білан вважає, що цього року зростання економіки малоймовірне. Компанії, чиї склади постраждали, «не матимуть іншого вибору, крім як перекласти витрати на споживачів», попередила вона. За її оцінкою, триває «війна на виснаження, а тепер і економічна війна на виснаження»: Росія намагається завдати економіці України максимальної шкоди, і Україна робить те саме.

Українська сторона веде власну далекобійну дронову кампанію проти російських НПЗ, складів і вантажних суден. За словами українських чиновників, вона має скоротити доходи Москви й змусити Путіна повернутися за стіл переговорів. Президент Володимир Зеленський сформулював мету російських ударів прямо: «Росія хоче вбити українську економіку і через це зламати наш опір».

Сукупно ці тенденції вказують на глибшу структурну перебудову: металургія втрачає виробничі потужності, логістика переходить на розосереджені моделі, а бюджет і експорт зазнають дедалі відчутнішого тиску. Якщо інтенсивність ударів збережеться, тиск на податкові надходження та споживчі ціни, ймовірно, посилюватиметься, хоча остаточні масштаби втрат залежатимуть від швидкості відновлення та здатності бізнесу адаптувати логістику.