Срна про перехід у «Шахтар»: не знав, що це за клуб, але війна змінила все

Даріо Срна зізнався, що у 2003 році не мав уявлення про донецький «Шахтар», проте саме цей клуб став для нього рятівним колом у скрутні часи та зробив легендою світового футболу.
Легендарний хорватський захисник Даріо Срна, який нині обіймає посаду у структурі донецького клубу, вперше відверто розповів про обставини свого переходу до «Шахтаря» понад два десятиліття тому. За його словами, на момент підписання контракту він навіть не знав, що являє собою цей клуб.
«Я отримав пропозицію від „Шахтаря“, а я не знаю, що це – „Шахтар“. Не знаю, де це і що це. Знаю, що футбольний клуб, більше нічого», – зізнався Срна в інтерв'ю Дмитру Гордону.
На той час родина футболіста перебувала у вкрай важкому становищі через наслідки війни на Балканах. Житло було зруйноване, автомобіль викрали, а сім'я існувала на кредитні кошти. Певну підтримку надавав агент Штімац, однак молодий гравець прагнув самостійно забезпечувати близьких.
Срна підкреслив, що саме пропозиція донецького клубу виявилася найвигіднішою серед усіх варіантів, тож він вирішив залишити рідний «Хайдук» зі Спліта. Спочатку хорват не розраховував на тривалу кар'єру в Україні.
«Найкраща пропозиція була від „Шахтаря“, я не буду це приховувати. Після війни і того, що ми пережили, я сказав сам собі: „Я йду і буду битися“. У мене було в голові: „Я піду в „Шахтар“, де рік чи два пограю, зароблю щось, допоможу родині і поїду до Європи“», – розповів ексгравець.
Попри початкові плани, кар'єра Срни у Донецьку тривала 15 років – з 2003 по 2018 рік. За цей час він став найтитулованішим футболістом в історії клубу. Разом із «гірниками» хорват виборов 26 офіційних трофеїв, серед яких Кубок УЄФА, десять чемпіонських титулів України, сім Кубків та вісім Суперкубків країни.
Срна провів за донецьку команду рекордні 536 матчів у всіх офіційних турнірах, причому у 330 поєдинках виводив партнерів на поле з капітанською пов'язкою. Його результативність також вражає: 49 забитих голів та понад 120 гольових передач. Таким чином, рішення, ухвалене у скрутний момент, стало визначальним не лише для самого гравця, а й для історії українського футболу загалом.






