Трамп просив Зеленського зупинити удари по НПЗ РФ: що стоїть за темою дизелю

За інформацією поінформованого співрозмовника, під час діалогу двох президентів слово «дизель» лунало багато разів. Трамп наполягав, щоб українська сторона припинила атаки на нафтопереробні потужності Росії, оскільки, на його переконання, саме вони штовхають угору світові ціни на дизпаливо.

Розмова відбулася на тлі підписання американським президентом закону покійного сенатора Ліндсі Грема про «пекельні санкції» проти РФ. Це поєднання — тиск санкціями і водночас заклик до стриманості в ударах по енергетиці — задає подвійну логіку американської позиції.

Зеленський назвав цей дзвінок важливим. За його словами, сторони домовилися про зустріч у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН, яка відбудеться вже наступного тижня і, за оцінкою українського президента, може багато змінити. Він також наголосив на спільній роботі з американською командою та готовності робити «дійсно серйозні кроки», не уточнюючи, про що саме йдеться.

Тим часом у ніч проти 20 вересня Україна завдала масованої атаки по території РФ. Було уражено Московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російська ППО нібито збила понад 1,6 тис. дронів, близько 450 з них — на підступах до столиці. Зеленський підтвердив атаку й наголосив, що Росія має завершити війну та обрати мир: «Є на столі кроки для деескалації: в енергетиці, продовольчій безпеці. Потрібна політична воля».

Причини уваги Вашингтона саме до дизелю лежать у площині глобального ринку. Нафтопереробка в Росії — один із чинників, що формують баланс попиту й пропозиції на пальне, тож удари по НПЗ позначаються на цінових очікуваннях за межами регіону. Для Білого дому це передусім внутрішньополітична чутлива тема, тоді як для Києва це інструмент тиску на джерела фінансування війни.

Раніше, 13 вересня, Трамп уже заявляв, що Україна має припинити знищувати дизельне пальне в Росії, «бо це шкодить світу». У Кремлі цей заклик привітали. Наступного дня американський президент сказав, що Київ і Москва нібито погодилися утриматися від взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі. Зеленський у відповідь зазначив, що може йтися про зупинення ударів по енергооб'єктах, портовій інфраструктурі, логістиці, складах продовольства й фармацевтики, і що українська сторона очікує від партнерів конкретних пропозицій.

Станом на 14 вересня остаточна домовленість про припинення ударів усе ще перебувала на стадії підготовки. 15 вересня Зеленський заявив про готовність до енергетичного перемир'я, зауваживши, що для Москви й Києва поняття «енергетика» означає різне: «Для Путіна енергетика — це продавати нафту, продавати газ. Для нас енергетика — це мати електроенергію для наших людей». Речник МЗС України Георгій Тихий 16 вересня на брифінгу повідомив, що Україна готова до енергетичного перемир'я та чекає від РФ конкретних списків об'єктів для узгодження деталей.

Отже, наразі йдеться радше про торг, ніж про зафіксований режим тиші в енергетиці. Інтенсивність ударів по НПЗ залишається важелем, який Київ не схильний віддавати без конкретних зустрічних кроків, тоді як Вашингтон пов'язує цю тему з цінами на пальне. Чи перетвориться обговорення на письмові домовленості — залежатиме від зустрічі в Нью-Йорку та подальших консультацій.