Китайські компоненти для дронів обох армій: як сформувалася спільна залежність

Китай залишається головним постачальником компонентів для дронів, які застосовують у російсько-українській війні. За даними розслідування, китайські підприємства надсилають деталі обом сторонам конфлікту, зокрема російським компаніям, що перебувають під санкціями.

Офіційна позиція Пекіна незмінна: летальної зброї жодній зі сторін не постачали, а експорт товарів подвійного призначення — цивільної продукції, придатної і для військових потреб, — перебуває під суворим контролем. Водночас зібрані журналістами свідчення, аналіз деталей дронів, митні документи та конфіденційні матеріали вказують на іншу картину.

Зокрема, українські виробники безпілотників організували виробництво на території Китаю. Паралельно китайські компанії напряму працюють із підсанкційними російськими структурами. Їхні FPV-дрони застосовують для ударів по українських військових цілях і цивільних об'єктах; за оцінкою комісії ООН, такі атаки можуть кваліфікуватися як злочини проти людяності.

Масштаб виробництва з обох боків обчислюється мільйонами дронів на рік. У січні 2026 року Володимир Зеленський заявляв, що 80% втрат російських військ завдають дрони, і переважна більшість із них — українського виробництва. Для країни, яка у 2022 році майже не випускала безпілотників, це означає стрімке зростання: нині Україна входить до числа найбільших виробників БпЛА у світі поряд із Росією.

Однак, за даними дослідження, «українське» походження таких дронів здебільшого охоплює розробку програмного забезпечення, складання та виготовлення рам. Двигуни, контролери, плати, камери й системи зв'язку надходять із Китаю. Через це виробники обох країн опиняються на тих самих заводах за тисячі кілометрів від фронту й залежать від одного основного постачальника.

Така залежність уже має системний характер. Китайська промислова база дає обом сторонам критично важливі деталі, без яких масове складання дронів було б суттєво складнішим. Україна поступово нарощує локалізацію, проте ключові компоненти значною мірою й надалі надходять із КНР. У липні 2026 року Київ навіть отримав дозвіл спрямувати частину коштів європейської оборонної позики на китайські компоненти для дронів.

Окремий напрям — постачання для російських ударних БпЛА. Китайські компанії продають РФ двигуни, чипи та інші деталі для «Шахедів» і «Гераней», а у вересні 2026 року стало відомо про передачу сировини державною Jilin Chemical Fiber Group для російського виробництва. Україна, зі свого боку, запроваджувала санкції проти китайських компаній, чиї компоненти виявляли у збитих російських дронах.

Подальший розвиток ситуації залежить від того, наскільки швидко обом сторонам вдасться замінити китайські деталі власними або альтернативними поставками. Поки що жодна з них не продемонструвала здатності повністю відмовитися від цього джерела, тож спільна залежність, імовірно, зберігатиметься й надалі — принаймні до появи масштабних замінників критичних компонентів.