Удари по енергетиці тривають: контекст заяв про перемир'я

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Росія продовжує завдавати ударів по українській енергетиці, звичайній логістиці та критичній інфраструктурі. За його словами, Сили оборони України відповідають на ці атаки ударами по підприємствах, задіяних у роботі оборонного комплексу Росії.

«Росія не припиняє ударів по нашій енергетиці, звичайній логістиці та критичній інфраструктурі. І наші відповіді їй на це — відчутні», — заявив Зеленський.

За його словами, з'явилися нові дані від Сил оборони щодо нафтопереробного заводу в Сизрані. Також було завдано ударів по підприємству з виробництва дронів у Таганрозі та по майданчику підготовки й запуску дронів в Орловській області. Крім того, удари були завдані в Чорному морі.

«Дякую кожному нашому воїну за ефективність наших далекобійних санкцій», — підсумував президент.

Ці заяви з'явилися на тлі дипломатичної активності довкола можливого припинення ударів по енергетиці. 14 вересня Зеленський повідомив, що США надіслали пропозицію щодо взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі між Україною та Росією.

Того ж дня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних об'єктах, і що Росія нібито взяла на себе аналогічне зобов'язання щодо українських об'єктів. Він також стверджував, що зростання світових цін на дизельне пальне спричинене насамперед війною Росії проти України, а не ситуацією навколо Ірану.

У відповідь Зеленський зазначив, що Україна готова утриматися від ударів по інфраструктурі Росії, якщо партнери зможуть гарантувати, що Росія не битиме по українських енергооб'єктах.

Згодом головний кореспондент Financial Times в Україні Крістофер Міллер повідомив, що Трамп поспішив із заявою про енергетичне перемир'я, оскільки остаточної угоди наразі немає.

За словами джерел FT, Володимир Путін не хоче укладати угоду до зими, оскільки, на його думку, атаки на енергетичну інфраструктуру України можуть посилити тиск на Київ, щоб той пішов на поступки.

Отже, наразі йдеться радше про політичні заяви, ніж про зафіксований режим припинення вогню в енергетичній сфері. Фактичні удари з обох сторін тривають, а ключовим залишається питання гарантій: Київ наполягає, що односторонніх декларацій недостатньо. Якщо домовленість не буде підкріплена механізмом перевірки та стримування, очікувати стабільного зниження атак на енергетику найближчим часом навряд чи варто — принаймні до зими, коли аргумент тиску стає для Москви особливо вагомим.