Європа переходить до масового виробництва дешевших ракет: ринок змінює попит

Кількарічна орієнтація європейської оборонної промисловості на малосерійний випуск складної та дорогої зброї більше не відповідає потребам армій. Уряди шукають системи, які можна виробляти тисячами та застосовувати поряд із високотехнологічними комплексами Lockheed Martin, MBDA і Rheinmetall. Головним завданням для галузі стає не проєктування самої ракети, а створення виробничої бази, здатної підтримувати потрібні темпи протягом тривалого конфлікту.

Проблему з обмеженими запасами дорогого високоточного озброєння сформулювали самі учасники ринку. «Якщо ви вважаєте, що у вас достатньо крилатих ракет у арсеналі, то, ймовірно, їх усе одно замало», — зауважив експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі. Дослідник Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру Маркус Шиллер наголосив, що великі війни ведуться цифрами, а не чудодійною зброєю.

Нішу дешевих систем намагаються зайняти оборонні стартапи. У червні Нідерланди замовили у компанії Destinus 700 крилатих ракет Ruta Block 2 для України на 250 млн євро. Міністерство оборони Великої Британії уклало перші контракти з Cambridge Aerospace на перехоплювачі Skyhammer. В Естонських збройних силах зазначили, що розробка недорогих, але ефективних систем озброєння є особливо важливою з огляду на зміни на полі бою після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Україна вже вибудувала багаторівневу оборону проти масових атак: тисячі далекобійних безпілотників, які Росія запускає щомісяця, намагаються знищувати кулеметами, дронами-перехоплювачами та засобами радіоелектронної боротьби, зберігаючи дорогі ракети ППО для балістичних і крилатих цілей. Генеральний директор Cambridge Aerospace Стівен Барретт зазначив, що Росія здатна запускати до 900 дронів типу Shahed за одну ніч, і спроба збивати кожен із них традиційними дорогими перехоплювачами коштувала б мільярди доларів за ніч — жоден союзник такого навантаження не витримає.

Економіка протиповітряної оборони теж має змінитися. Технічний директор ракетної компанії Frankenburg Андреас Бапперт вважає, що успішне перехоплення окремих складних цілей зараз може коштувати до 20 млн євро, тоді як метою майбутнього покоління систем має стати рівень приблизно 1–2 млн євро.

Інвестори реагують на цей попит. Cambridge Aerospace минулого місяця залучила 300 млн доларів на розширення виробництва, а Destinus шукає додаткове фінансування перед запланованим виходом на біржу. Засновник Destinus Михайло Кокорич пояснив, що виклик для Європи полягає не у відсутності технологій, а в промислових потужностях — здатності виробляти, сертифікувати та швидко поповнювати системи в потрібних масштабах. Cambridge Aerospace інвестує в постачання ракетних двигунів і критичних компонентів та використовує комерційні рішення, зокрема радарні мікросхеми автомобільного класу, для здешевлення виробництва. Destinus інтегрується у промислову базу Rheinmetall через спільне підприємство, оголошене раніше цього року, що має прискорити перехід від дослідних зразків до великих серій.

Виробничі плани компаній вказують на масштаб змін. Cambridge Aerospace розраховує до кінця першого кварталу наступного року вийти на 2500 перехоплювачів на місяць. Frankenburg ставить за мету до 100 ракет на день, а загалом у 2026 році планує виготовити 1500 одиниць.

Загальний фон також сприяє зростанню. Попит на дешевші ракети збільшується на тлі рекордного розширення європейської оборонної промисловості після початку повномасштабної війни в Україні. Водночас галузь стримують проблеми з ланцюгами постачання, дефіцит критичної сировини та електроніки, високі ціни на енергію і нестача працівників. Країни НАТО зобов’язалися до 2035 року довести оборонні витрати до 5% ВВП, а ЄС запустив програму SAFE обсягом 150 млрд євро.

Оборонні підприємства Європи після вторгнення Росії в Україну розширюються приблизно втричі швидше, ніж у мирний час. За словами єврокомісара Андрюса Кубілюса, річна потужність Європи з виробництва боєприпасів після 2022 року зросла з 300 тисяч до приблизно 2 млн одиниць. Rheinmetall планує наростити випуск 155-мм снарядів до 1,1 млн на рік у 2027-му.

Якщо заявлені темпи вдасться підтримати, європейський ринок озброєнь може поступово змістити баланс від невеликих партій елітної зброї до масових серій доступніших систем. Втім, чимало залежатиме від того, наскільки швидко виробники подолають дефіцит компонентів і чи встигне промислова база за зростанням замовлень.