Європа переходить до масового випуску дешевших ракет: як змінюється ринок ППО

Війни останніх років показали європейським арміям, що запасів дорогого високоточного озброєння може виявитися недостатньо у тривалому конфлікті. Як наслідок, попит зміщується в бік дешевших систем, здатних вироблятися тисячами і застосовуватися поряд із високотехнологічними комплексами.

Проблема, якій у мирний час приділяли мало уваги, полягає у швидкості витрачання боєприпасів. У великій війні вони можуть закінчуватися значно швидше, ніж промисловість встигає їх поповнювати. Аналітики зазначають, що європейський оборонний сектор роками був налаштований на невеликі партії складної та дорогої зброї, а не на масштаби великої війни.

«Якщо ви вважаєте, що у вас достатньо крилатих ракет у арсеналі, то, ймовірно, їх усе одно замало», — сказав експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі.

Тепер уряди шукають системи, які можна випускати більшими серіями та використовувати разом із ракетами таких виробників, як Lockheed Martin, MBDA і Rheinmetall. Представники галузі кажуть, що основним викликом стає не проєктування ракети, а створення промислової бази, здатної підтримувати потрібні темпи випуску протягом тривалого конфлікту.

«Великі війни ведуться цифрами, а не чудодійною зброєю», — сформулював цю проблему дослідник Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру Маркус Шиллер.

Нішу дешевших ракет і перехоплювачів намагаються зайняти нові оборонні стартапи. У червні Нідерланди замовили у європейської компанії Destinus 700 крилатих ракет Ruta Block 2 для України за 250 млн євро. Міністерство оборони Великої Британії уклало перші контракти з Cambridge Aerospace на перехоплювачі Skyhammer.

«Враховуючи те, як змінилося поле бою з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розробка недорогих, але ефективних систем озброєння є особливо важливою», — заявили в Естонських збройних силах.

Україна вже вибудувала багаторівневу систему протидії масовим російським атакам. Проти тисяч далекобійних безпілотників, які Росія запускає щомісяця, застосовують кулемети, дрони-перехоплювачі та засоби радіоелектронної боротьби. Це дає змогу зберігати дорогі ракети ППО для складніших цілей — балістичних і крилатих ракет.

Генеральний директор Cambridge Aerospace Стівен Барретт зазначив, що Росія здатна запускати до 900 дронів типу Shahed за одну ніч. Спроба збивати кожен із них традиційними дорогими перехоплювачами, як це іноді робили США на Близькому Сході, могла б коштувати мільярди доларів за одну ніч оборони. За його словами, жоден союзник не витримає таких витрат довго.

Технічний директор ракетної компанії Frankenburg Андреас Бапперт вважає, що нове покоління систем має радикально змінити економіку ППО. Нині успішне перехоплення окремих складних цілей може коштувати до 20 млн євро, тоді як метою майбутнього має стати рівень приблизно 1–2 млн євро.

Інвестори дедалі охочіше вкладають кошти у нових виробників ракет, які прагнуть масштабного випуску. Cambridge Aerospace минулого місяця залучила 300 млн доларів для розширення виробництва, а Destinus шукає додаткове фінансування перед запланованим виходом на біржу.

«Виклик для Європи не полягає в тому, що необхідних технологій не існує. Більшою проблемою є промислові потужності, або здатність виробляти, сертифікувати та швидко поповнювати системи в масштабах, необхідних для сучасних конфліктів», — вважає засновник Destinus Михайло Кокорич.

Cambridge Aerospace інвестує у постачання ракетних двигунів та інших критично важливих компонентів, а також використовує комерційні технології, зокрема радарні мікросхеми автомобільного класу, для зниження собівартості. Destinus інтегрується у промислову базу Rheinmetall через спільне підприємство, про створення якого сторони оголосили раніше цього року. Такий підхід має прискорити перехід від дослідних систем до великих серій.

За планами, Cambridge Aerospace до кінця першого кварталу наступного року має вийти на виробництво 2500 перехоплювачів на місяць. Frankenburg розраховує випускати до 100 ракет на день, а загалом у 2026 році — 1500 одиниць.

Попит на дешевші ракети зростає на тлі рекордного розширення європейської оборонної промисловості після початку повномасштабної війни в Україні. Водночас виробникам заважають проблеми з ланцюгами постачання, дефіцит критичної сировини та електроніки, високі ціни на енергію і нестача працівників. Країни НАТО зобов’язалися до 2035 року довести оборонні витрати до 5% ВВП, а ЄС запустив програму SAFE обсягом 150 млрд євро.

Крім того, після вторгнення Росії в Україну європейські оборонні підприємства почали розширюватися приблизно втричі швидше, ніж у мирний час. За словами єврокомісара Андрюса Кубілюса, річна потужність Європи з виробництва боєприпасів після 2022 року зросла з 300 тисяч до приблизно 2 млн одиниць. Rheinmetall планує наростити випуск 155-мм снарядів до 1,1 млн на рік у 2027-му.

Якщо оборонні бюджети й надалі зростатимуть, а нові виробники зможуть підтвердити заявлені темпи випуску, ринок дешевих ракет і перехоплювачів може сформуватися як окремий сегмент європейської оборонки. Втім, багато залежатиме від того, чи вдасться подолати вузькі місця у постачанні компонентів і чи витримають компанії заявлені графіки сертифікації та масштабування.