Затримки зарплати під час війни: що каже закон і як діяти роботодавцю
Воєнний стан не скасовує обов'язку підприємств вчасно виплачувати заробітну плату. Однак у разі доведеної неможливості проведення виплат через бойові дії роботодавець може тимчасово відтермінувати розрахунки, уникнувши штрафів, але не самого боргу.
Питання своєчасної виплати заробітної плати залишається одним із найчутливіших у трудових відносинах під час війни. Частина українських компаній стикається з втратою замовлень, пошкодженням майна, блокуванням рахунків або перебоями в роботі через обстріли. Проте сама наявність воєнного стану не дає бізнесу автоматичного права не платити працівникам.
Закон встановлює, що оплата праці має пріоритет перед іншими платежами підприємства. Тож посилання на необхідність спершу розрахуватися з постачальниками чи іншими контрагентами не є підставою для затримки. За загальним правилом, зарплату виплачують не рідше двох разів на місяць, а інтервал між виплатами не може перевищувати 16 календарних днів. Якщо день виплати припадає на вихідний або свято, гроші мають переказати напередодні.
Спеціальне законодавство про працю в умовах воєнного стану зобов'язує роботодавця вживати всіх можливих заходів для забезпечення своєчасних виплат. Відтермінування строків можливе лише тоді, коли підприємство фактично не може здійснювати платежі через бойові дії. При цьому обов'язковою умовою є доведення прямого зв'язку між воєнними обставинами та неможливістю виплатити зарплату. Йдеться про руйнування офісу, пошкодження інфраструктури, блокування рахунків або інші подібні наслідки. Звичайні фінансові труднощі, як-от втрата замовлень чи касові розриви, під цю категорію не підпадають.
Для роботодавця найбільш ризикованою є ситуація, коли затримка перевищує один місяць або зарплату виплачують не в повному обсязі. У такому разі передбачено штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення. Воєнний стан може звільнити від санкцій, якщо компанія доведе, що порушення сталося безпосередньо через бойові дії або форс-мажор. Втім, звільнення від штрафу не означає списання самого боргу: зароблені кошти працівник отримає обов'язково.
Якщо виплати справді неможливі через бойові дії, роботодавцю не варто пасивно чекати. Передусім необхідно документально зафіксувати причини: акти про пошкодження майна, підтвердження блокування рахунків, документи про перебої банківського обслуговування, рішення місцевої влади, довідки Торгово-промислової палати. На підставі цих матеріалів керівник видає наказ про тимчасове відтермінування виплати. У документі важливо конкретно описати, що саме сталося і як це вплинуло на роботу, а не обмежуватися загальним формулюванням «у зв'язку з воєнним станом». Також працівників обов'язково інформують про причини затримки та суми нарахувань.
Окрема увага — компенсаціям. За затримку виплати працівник може отримати грошову компенсацію за втрату частини доходу, особливо коли затримка триває понад місяць. Бухгалтерії слід правильно розрахувати не лише суму боргу, а й передбачені законом виплати.
Найбільший ризик для підприємства — звільнення працівника, який має невиплачену заборгованість. Остаточний розрахунок потрібно провести вчасно, інакше працівник може звернутися до суду з вимогою стягнути середній заробіток за час затримки. Накопичення боргів у розрахунку на майбутні надходження є особливо ризикованою стратегією.
Верховний Суд у травні 2026 року у справі №334/4889/24 нагадав: якщо трудовий договір законно призупинено відповідно до спеціального законодавства, роботодавець на цей період не зобов'язаний забезпечувати працівника роботою та платити зарплату. Однак це не скасовує інших зобов'язань, тому правильне оформлення призупинення договорів має принципове значення.
Загалом алгоритм дій для роботодавця виглядає так: зафіксувати конкретні причини, зібрати підтвердні документи, видати наказ, повідомити працівників, вести облік заборгованості та погасити борг після відновлення можливості працювати. Головна помилка — пояснювати затримку просто словами «це через війну». Спеціальні механізми захисту працюють лише за наявності реальних підтверджених обставин. Для працівника висновок простий: якщо підприємство продовжує працювати, а зарплату затримують через звичайні фінансові труднощі, воєнний стан не позбавляє його права вимагати належні виплати.
