«Фронт Сіті»: сумський бізнес просить пільги, щоб не виїжджати з прифронтових територій

Підприємства «ДоброЇж», «Романоф ЛТД» і «Гровс Вуд» продовжують працювати в прифронтових Сумах, і бізнес-асоціація 4Business знімає про них відеоісторії. Так об'єднання підприємців підтримує запровадження спеціального економічного режиму «Фронт Сіті» для бізнесу прифронтових територій. Ролик про «ДоброЇж» обіцяють опублікувати на YouTube 4Business пізніше.

Одна з історій — про «Романоф ЛТД». Директор підприємства Антон Романюк розповів, що його сувенірну продукцію — келихи та чашки з написом «Суми» — знають багато українців. Водночас, за його словами, підприємство може бути змушене закритися в Сумах і переїхати в інше місто. У відео показано робоче приміщення, де кілька років тому всі місця були зайняті й діяли дві зміни. Нині з 68 працівників працюють лише 15.

«Зараз дуже важка логістична ситуація. Перевізники не хочуть їхати в Суми. Зростає собівартість продукції. Тому хотілося б або податкові пільги від держави, або часткову компенсацію за логістику. І тоді ми готові залишатися в Сумах і далі працювати», — сказав Антон Романюк.

Інший приклад — «Гровс Вуд» Ганни Букатої. Підприємство було знищене внаслідок влучання керованої авіабомби. Після цього власниця вагалася, чи залишатися працювати на Сумщині, чи відновлювати виробництво. За її словами, на підприємстві працює немало людей, і всім їм потрібно годувати свої сім'ї та бачити своє майбутнє.

«У нас величезні проблеми з кадрами. Необхідно надати підприємствам, які працюють на прифронтових територіях, пільгове отримання кредитів. Також у нас великі проблеми з логістикою. Водії не хочуть їхати в наш регіон і вивозити нашу продукцію. З такими умовами праці бізнес не буде залишатися працювати на Сумщині», — розказала Ганна Буката.

Концепцію «Фронт Сіті» обговорювали 8 вересня в Києві на зустрічі представників бізнесу, бізнес-асоціацій, експертного середовища та парламенту. За задумом, режим має стати рамкою для комплексної державної політики щодо підприємництва на прифронтових територіях, а запровадити його пропонують на період воєнного стану та ще на три роки після його завершення.

На зустрічі зазначили, що проблеми бізнесу не можна розглядати ізольовано, тож працювати варто паралельно за двома напрямами: просувати комплексну рамку «Фронт Сіті» та одночасно напрацьовувати й реєструвати окремі законодавчі рішення. Такий підхід дозволить швидше вирішувати нагальні питання, не очікуючи ухвалення великого рамкового закону.

Законопроєктом «Фронт Сіті» автори хочуть визначити організаційні, правові та фінансові засади державної підтримки прифронтових територій, а також запровадити спеціальний правовий режим для підприємців, які там працюють. Серед запропонованих підприємцями інструментів — податкові преференції, пільгове кредитування, компенсації критичних витрат на відновлення, підтримка енергонезалежності, субсидії роботодавцям, страхування воєнних ризиків, консультаційна й інформаційна підтримка. Також у концепції передбачено запуск реєстру резидентів «Фронт Сіті».

Окремо пропонують створити надзвичайний фонд допомоги резидентам «Фронт Сіті», з якого можна було б співфінансувати пільгові кредити, компенсувати страхування воєнних ризиків і спрямовувати гроші на екстрене відновлення та підтримку місцевих ініціатив.

Підприємства на Сумщині забезпечують робочі місця й сплачують податки, виготовляють і продають товари та послуги. На зустрічі щодо «Фронт Сіті» наголосили, що підтримку бізнесу на прифронтових територіях варто розглядати не як додаткове навантаження на державний бюджет, а як інвестицію в збереження українських громад, економіки та людського потенціалу.