«Фронт Сіті»: сумські підприємці просять пільг, щоб не виїжджати з прифронтових територій

Бізнес-асоціація 4Business знімає серію відеоісторій про підприємства, які продовжують працювати в прифронтових Сумах. Серед її героїв — «ДоброЇж», «Романоф ЛТД» і «Гровс Вуд». Ролик про «ДоброЇж» обіцяють опублікувати пізніше, а вже випущені історії показують, як змінилися умови роботи місцевого бізнесу.

Директор «Романоф ЛТД» Антон Романюк розповів, що сувенірна продукція підприємства — келихи та чашки з написом «Суми» — відома багатьом українцям. Водночас, за його словами, компанія може бути змушена закрити виробництво в Сумах і переїхати до іншого міста. У відео видно робоче приміщення, де кілька років тому не було вільних місць і працювали дві зміни. Нині з 68 працівників залишилося 15.

«Зараз дуже важка логістична ситуація. Перевізники не хочуть їхати в Суми. Зростає собівартість продукції. Тому хотілося б або податкові пільги від держави, або часткову компенсацію за логістику. І тоді ми готові залишатися в Сумах і далі працювати», — сказав Антон Романюк.

Підприємство Ганни Букатої «Гровс Вуд» було знищене внаслідок влучання керованої авіабомби. Після цього власниця вагалася, чи продовжувати роботу на Сумщині, чи відновлювати виробництво. За її словами, на підприємстві працює чимало людей, яким потрібно годувати свої сім'ї та бачити своє майбутнє.

«У нас величезні проблеми з кадрами. Необхідно надати підприємствам, які працюють на прифронтових територіях, пільгове отримання кредитів. Також у нас великі проблеми з логістикою. Водії не хочуть їхати в наш регіон і вивозити нашу продукцію. З такими умовами праці бізнес не буде залишатися працювати на Сумщині», — розказала Ганна Буката.

Ці історії — частина ширшої дискусії про спеціальний економічний режим «Фронт Сіті». 8 вересня в Києві відбулася зустріч щодо його концепції, яка об'єднала представників бізнесу, бізнес-асоціацій, експертного середовища та парламенту. За задумом, режим має стати рамкою для комплексної державної політики щодо підприємництва на прифронтових територіях. Його пропонують запровадити на період воєнного стану та ще на три роки після його завершення.

На зустрічі зазначали, що проблеми бізнесу не варто розглядати ізольовано. Працювати пропонують паралельно за двома напрямами: просувати комплексну рамку «Фронт Сіті» та одночасно напрацьовувати й реєструвати окремі законодавчі рішення. Такий підхід має дозволити швидше вирішувати нагальні питання, не чекаючи ухвалення великого рамкового закону.

Законопроєкт «Фронт Сіті» має визначити організаційні, правові та фінансові засади державної підтримки прифронтових територій, а також запровадити спеціальний правовий режим для підприємців, які там працюють. Серед інструментів, запропонованих бізнесом, — податкові преференції, пільгове кредитування, компенсації критичних витрат на відновлення, підтримка енергонезалежності, субсидії роботодавцям, страхування воєнних ризиків, консультаційна й інформаційна підтримка. Окремо передбачається запуск реєстру резидентів «Фронт Сіті» та створення надзвичайного фонду допомоги резидентам, з якого можна було б співфінансувати пільгові кредити, компенсувати страхування воєнних ризиків, спрямовувати гроші на екстрене відновлення та підтримку місцевих ініціатив.

Підприємства, що працюють на Сумщині, забезпечують робочі місця й сплачують податки, виготовляють і продають товари та послуги. На зустрічі щодо «Фронт Сіті» наголошували, що підтримку бізнесу на прифронтових територіях слід розглядати не як додаткове навантаження на державний бюджет, а як інвестицію в збереження українських громад, економіки та людського потенціалу.

Якщо концепція отримає подальший рух, окремі її елементи можуть з'явитися раніше за рамковий закон — принаймні на це розраховують автори ініціативи. Наскільки швидко це станеться і які саме інструменти увійдуть у фінальний текст, наразі невідомо: усе залежатиме від узгодження позицій бізнесу, парламенту та уряду.