Аграрії та металурги просять уряд відновити роботу портів

Представники аграрної та гірничо-металургійної галузей України звернулися до уряду із закликом зосередитися на відновленні повноцінної роботи морських портів. Під час спільної пресконференції президент об'єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков та генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко наголосили, що дунайські порти та західні прикордонні переходи можуть лише частково компенсувати втрату чорноморської логістики, але не здатні замінити її повною мірою.

За словами Каленкова, Україна традиційно експортує приблизно 80% металопродукції та 50–60% залізорудної сировини. Для поставок на віддалені ринки, зокрема до Китаю, сухопутна логістика не є повноцінною альтернативою морській через значно вищу собівартість. У 2022 році логістичні витрати підприємств галузі зросли в чотири-п'ять разів, а відкриття морського коридору в 2023-му стало одним із ключових чинників відновлення виробництва.

Подібна ситуація спостерігається і в аграрному секторі. Хоменко зазначив, що маршрути через Дунай, Румунію, Польщу та інші країни поступаються чорноморським портам і за пропускною спроможністю, і за вартістю. Перевезення вантажів до альтернативних портів Чорного або Балтійського моря потребує додатково приблизно €50–90 на тонну, що знижує конкурентоспроможність української агропродукції та скорочує валютну виручку.

Експерт попередив: якщо повноцінну роботу портів не буде відновлено до грудня 2026-го – січня 2027 року, через нестачу обігових коштів у виробників під загрозою може опинитися весняна посівна кампанія.

Представники галузей також поставили під сумнів оцінку, що альтернативні маршрути можуть прийняти до 75% вантажів, які раніше перевозили морем. Каленков оцінив їхню реальну спроможність максимум у 30% – і лише за достатнього рівня води в Дунаї та злагодженої співпраці з Румунією й Польщею.

Ще однією проблемою бізнес називає підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці». Хоменко вважає, що його потрібно тимчасово скасувати, оскільки залізниця вже втратила приблизно 75% вантажів, які перевозили в напрямку морських портів, а дорожчі тарифи додатково погіршують фінансовий стан підприємств.

За даними УКАБ, на напрямку Рені – Ізмаїл у черзі накопичилося майже 2 тис. вагонів за пропускної спроможності приблизно 120–130 вагонів. Через це час очікування становить приблизно 20 діб, а витрати за простій зрештою покладають на виробника.

Серед можливих рішень аграрії й металурги назвали відновлення «коридорів солідарності», компенсацію частини логістичних витрат, створення окремої програми підтримки «Укрзалізниці» для здешевлення перевезень і розвиток державного страхування воєнних ризиків. За оцінкою УКАБ, компенсація витрат на транспортування вантажів через європейських перевізників може потребувати приблизно €1 млрд.

Каленков наголосив, що зупинення промислових підприємств у Дніпропетровській і Запорізькій областях призведе до втрати робочих місць, податків та експортної виручки. За його словами, одне робоче місце у гірничо-металургійному комплексі забезпечує ще 7,5–8 робочих місць у суміжних галузях.

Представники обох секторів вважають ключовим рішенням відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Альтернативні маршрути можуть тимчасово пом'якшити наслідки блокади, але не здатні забезпечити перевезення основних обсягів українського експорту.