Енергетичне перемир'я як предмет торгу: що стоїть за домовленостями після Нью-Йорка

У вівторок у Нью-Йорку Дональд Трамп і Володимир Зеленський провели 40-хвилинну розмову в кулуарах Генеральної асамблеї ООН. Однією з тем стала ідея енергетичного перемир'я: Київ готовий припинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо Москва відмовиться від атак на українську енергетику. Наразі обстріли з обох боків тривають.

За цей рік географія українських ударів по російській нафтовій галузі помітно розширилася. Далекобійні дрони дістають до НПЗ за 3000 кілометрів від кордону, а у вересні вперше були атаковані арктичні газоконденсатні заводи. Удар 20 вересня зупинив переробку на Московському НПЗ, який торік обробляв близько 230 тисяч барелів на добу.

Росія відповідає ударами по українській енергетиці. У середу дрони влучили у дві АЗС та інші об'єкти в Києві: одна людина загинула, ще семеро постраждали. «Укрнафта» зазначає, що це вже шоста атакована заправка за останні тижні. Зеленський у Telegram попередив про підготовку «нового масованого удару».

Причини інтересу Вашингтона до мораторію лежать у площині внутрішньої політики. Трамп пов'язав рекордне зростання цін на дизель у США з війною і напередодні проміжних виборів у листопаді попросив Україну припинити удари по російських НПЗ. Водночас цього місяця Конгрес ухвалив закон, який дає Трампу широкі повноваження для санкцій проти експорту російської нафти та тарифів для покупців російських енергоносіїв. Аналітики пов'язують цей крок із падінням рейтингу Трампа до рекордно низького рівня всередині країни.

Паралельно Київ просить у Вашингтона додаткові ракети Patriot — єдину зброю проти балістичних ракет, запаси якої скорочуються через американсько-ізраїльську війну проти Ірану. Перемир'я по енергетиці могло б зняти частину тиску напередодні опалювального сезону.

Позиції сторін поки що різняться. Кремль раніше вітав пропозицію США щодо мораторію на енергетичні удари, але вимагав поширити його й на морський експорт російських енергоносіїв та зняти санкції. Зеленський у середу заявив: «Обидва, і США, і Україна, хочуть закінчити цю безглузду російську війну до зими», але наполіг, що не може бути мови про послаблення санкцій, «поки українці щодня живуть під загрозою ракетних і дронових атак». Марні Гоулет, доцентка з міжнародних відносин Оксфордського університету, додала, що тиск на Зеленського зміщує акцент не на того гравця.

Для українських споживачів така домовленість напряму пов'язана з опалювальним сезоном: якщо Росія справді зупинить удари по теплостанціях і водопостачанню, ризик масових відключень узимку знизиться. Водночас для бюджету угода несе ризик: скорочення власних ударів по нафтопереробці означає менший тиск на джерело фінансування війни, і без паралельного посилення санкцій ефект може бути короткостроковим.

Обережний прогноз виглядає так: перемир'я по енергетиці може стати локальним і нестійким режимом, а не повноцінним припиненням вогню. Енергетичним компаніям і місцевій владі варто готуватися до сценарію, де домовленості триматимуться нестабільно, тож резервне живлення й захист об'єктів залишаться пріоритетом незалежно від переговорів у Нью-Йорку.