Енергетика у фокусі: що стоїть за підготовкою зустрічей України у США

Президент Володимир Зеленський повідомив, що енергетика стане однією з тем майбутніх зустрічей української сторони у Сполучених Штатах. Про це він сказав у вечірньому зверненні, перелічивши серед пріоритетів також наближення миру, продовольчу безпеку та зброю.

"Готуємо зустрічі з нашими партнерами в Сполучених Штатах. Це стосується і перемовин – наближення миру, деяких інших дуже суттєвих питань, зокрема і про енергетику, про продовольчу безпеку, про зброю, безумовно", – заявив глава держави. За його словами, очікуються й нові пакети допомоги, зокрема для протиповітряної оборони.

Українську делегацію на тижні високого рівня Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку очолить Зеленський. Про це раніше повідомив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий. Заходи стартують 22 вересня.

Контекст для цих переговорів непростий. Росія продовжує атакувати український енергетичний сектор, а українські сили завдають ударів у відповідь по російській переробці та експорту. Раніше Зеленський припускав, що під час Генасамблеї може зустрітися з президентом США Дональдом Трампом і обговорити, як припинити взаємні удари на Чорному морі та по енергетиці ще до зими.

Питання енергетичного перемир'я вже порушувалося під час візиту до Києва американських переговорників Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа на початку вересня. 15 вересня Зеленський підтвердив, що такого перемир'я наразі немає, і пояснив різницю в підходах сторін: "Я сказав: дивіться, ми готові до енергетичного перемир'я, але ви маєте зрозуміти, що це означає для нас. Для Путіна енергетика – це продавати нафту, це продавати газ. Для нас енергетика – це мати електроенергію для наших людей. Ось і все".

Сигнали з Вашингтона додають невизначеності. 13 вересня Трамп заявив, що дефіцит пального у світі спричинений зокрема російсько-українською війною, і сказав, що Зеленський "має припинити знищувати запаси дизельного пального в Росії". Наступного дня він заявив, що Україна та РФ нібито пішли на енергетичне перемир'я. У відповідь Зеленський зазначив, що Київ зробить кроки з деескалації, якщо Вашингтон забезпечить реальну готовність Москви до взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі.

Водночас співрозмовники FT заявили, що Путін не хоче домовлятися про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі до зими: у Кремлі, за їхніми словами, вважають, що такі атаки можуть посилити тиск на Київ і змусити піти на поступки.

Отже, енергетика з технічної теми дедалі більше перетворюється на дипломатичний вузол. Імовірно, саме від того, чи вдасться узгодити хоча б часткові домовленості щодо ударів по інфраструктурі, залежатиме і тон подальших переговорів, і те, як сторони готуватимуться до зимового періоду. Наразі ж публічні заяви сторін залишають простір для різних сценаріїв — від тимчасових обмежень до продовження взаємних атак.