Удари дронів зупинили два НПЗ «Роснефті»: що це означає для ринку пального РФ

Два нафтопереробні заводи «Роснефті» — у Сизрані та Саратові — зупинили роботу внаслідок ударів безпілотників, завданих цього місяця. Про це галузеві джерела розповіли Reuters. Обидва підприємства розташовані в Поволжі та належать до числа помітних гравців російської нафтопереробки.

На Сизранському НПЗ, за даними джерел, пошкоджено кілька об'єктів. Серед них — головна установка дистиляції сирої нафти CDU-6 потужністю 17 100 метричних тонн на добу, що дорівнює приблизно 71% переробної потужності заводу. За оцінками співрозмовників, ремонт може зайняти щонайменше місяць. Друга установка, CDU-5 на 7 100 тонн на добу (29% потужності), перебувала на ремонті після попередньої атаки в липні, коли стався удар 15 вересня.

Саратовський НПЗ припинив переробку нафти з 11 вересня після чергового удару безпілотників. Раніше завод уже зупинявся 8 вересня через пошкодження обладнання та пожежу, спричинені попереднім ударом, і готувався відновити роботу 10–11 вересня.

Масштаб випадіння потужностей видно з торішніх показників. У 2024 році Сизранський НПЗ переробив 4,3 млн тонн нафти та випустив 0,8 млн тонн бензину, 1,5 млн тонн дизельного пального і 0,7 млн тонн мазуту. Саратовський завод за той самий період переробив 5,8 млн тонн нафти, випустивши 1,2 млн тонн бензину, 1,9 млн тонн дизельного пального та 1,0 млн тонн мазуту.

Причини зупинок лежать у площині безперервних взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі, які Росія та Україна продовжували цього тижня — попри заяву президента США Дональда Трампа про домовленість сторін припинити такі дії. Для російського ринку наслідок очевидний: випадання переробних потужностей ускладнює і без того напружену ситуацію з дефіцитом пального, адже Росія вже обмежила експорт бензину, дизельного та авіаційного пального.

Ширший контекст теж показовий. За даними Financial Times, українські дрони змусили Володимира Путіна перенести щорічний саміт із Сочі до Москви. Путін не відвідував Сочі від минулорічної конференції Валдайського клубу на початку жовтня і бував там лише двічі за останні два роки. Видання пов'язує це зі зростанням занепокоєння Кремля щодо загрози для Путіна з боку українських безпілотників середньої та далекої дальності: значною мірою на власних технологіях Київ розвинув спроможності діяти аж до Нового Уренгоя — трохи південніше Полярного кола і за понад 3000 км від України.

Повідомлялося також про удари по аеродрому в Таганрозі та по підприємствах ВПК. Зокрема, «КуйбишевАзот» належить до великих російських виробників хімічної продукції — аміаку, карбаміду, аміачної селітри, капролактаму й поліаміду. Частина цієї продукції використовується у промисловості, а хімічні компоненти можуть мати значення для російського військово-промислового комплексу.

Якщо ремонт Сизранського НПЗ справді розтягнеться на місяць, а Саратовський завод відновлюватиме роботу не одразу, тиск на російський паливний ринок збережеться й у наступні тижні. Водночас остаточні строки залежать від результатів обстеження пошкоджень і доступності обладнання, тож оцінки можуть уточнюватися. Обережно можна припустити, що за подальших ударів по НПЗ ризики для внутрішнього постачання пального в Росії зростатимуть, а експортні обмеження, ймовірно, залишаться чинними довше, ніж планувалося.