Карпатнафтохім у процедурі банкрутства: співвласник пропонує антикризовий план, інші наполягають на продажу майна

ТОВ «Карпатнафтохім» опинилося у складній ситуації: підприємство проходить процедуру банкрутства, заробітну плату працівникам не виплачують протягом тривалого часу, а менеджмент і трудовий колектив фіксують критичні техногенні ризики на виробництві. Про це заявив один із співвласників — АТ «ЗНВКІФ «Геріон Ворлд», який володіє часткою 33 %.

Фонд ініціював скликання загальних зборів учасників і запропонував конкретний антикризовий план. Він передбачає запровадження єдиного відповідального центру управління, контроль за рухом сировини та майна, першочергове погашення заборгованості перед працівниками і безпечне поетапне відновлення виробництва.

Однак спроби ухвалити ці рішення спільно наштовхнулися на спротив. Загальні збори, скликані на вимогу Фонду 8 вересня 2026 року, не відбулися через неявку двох інших учасників. На повторних зборах 11 вересня 2026 року, в яких особисто взяв участь кінцевий бенефіціарний власник Фонду Андрій Веселий, інші учасники не підтримали включення запропонованих питань до порядку денного. Натомість вони наполягли на розгляді питання продажу майна підприємства, а саме прямогонного бензину. Це вже третя поспіль спроба Фонду залучити учасників до спільного вирішення ситуації, яка не знайшла підтримки.

«Неповагу до себе як до співвласника можна сприйняти спокійно, проте неповага до трудового колективу свідчить про відсутність відповідальності перед людьми», — зазначив Андрій Веселий. Він також наголосив, що безвідповідальне розпорядження сировиною та майном підприємства є неприпустимим.

Фонд наголошує, що діє в інтересах збереження підприємства і трудового колективу, готовий узяти на себе відповідальність за управління або підтримати відповідальну кандидатуру іншого учасника, і закликає інших співвласників та органи влади долучитися до вирішення ситуації по суті. Повну позицію Фонду викладено в його публічній заяві.

Наразі подальший розвиток подій залежить від позиції двох інших учасників товариства. Якщо вони й надалі наполягатимуть на продажу майна, а не на комплексному антикризовому плані, ризики для трудового колективу та виробничої безпеки можуть зростати. Водночас готовність одного зі співвласників узяти на себе управлінську відповідальність залишає відкритою можливість для компромісного рішення — за умови, що решта учасників погодиться на спільний порядок денний.