Гібридна активність Росії в Європі: що змінює ризики для НАТО

Російські гібридні операції проти європейської інфраструктури стають дедалі частішими й ризикованішими, але Москва намагається триматися нижче порога, за яким можлива масштабна відповідь Альянсу.
Протягом останніх місяців географія інцидентів, які європейські уряди пов'язують із Росією, помітно розширилася. Під увагою опиняються оборонні підприємства, транспортні вузли, енергетичні об'єкти, комунікації та інша критична інфраструктура. Спільна риса цих випадків — складність у встановленні прямої відповідальності, що дає Москві змогу заперечувати причетність.
Одним із найбільш показових напрямів стала акваторія біля румунського узбережжя. 11 серпня військові водолази знищили два дрони поблизу енергетичного проєкту вартістю €4 млрд. За дев'ять днів румунські F-16 піднімалися в повітря через морський безпілотник біля тієї самої газової платформи, де на той момент працювали сотні людей.
Схожі епізоди фіксували й далі від Чорного моря. На початку серпня озброєний безпілотник виявили поблизу аеропорту Лейпцига в Німеччині. Цього тижня винищувачі НАТО збили ще один дрон, який зайшов у повітряний простір Литви з білоруського напрямку. У кожному з цих випадків європейські правоохоронці та посадовці вказували на можливий російський слід. Перелік загроз не обмежується безпілотниками: до нього входять диверсії, підпали, кібератаки, втручання в роботу критичних мереж і порушення повітряного простору.
За оцінкою представника однієї з країн НАТО, останнім часом Росія дедалі більше зосереджується на оборонних і логістичних об'єктах, пов'язаних із підтримкою України. Це підвищує ризики, адже удари можуть зачіпати не лише військові, а й цивільні об'єкти.
Найнапруженішою залишається ситуація в Німеччині. Міністр внутрішніх справ країни Александер Добріндт назвав Росію джерелом «щоденної гібридної війни», тоді як речник Кремля Дмитро Пєсков ці звинувачення відкинув. Німецькі виробники озброєнь регулярно стикаються з кібератаками: компанія Hensoldt, що випускає радари й сенсори, посилює охорону заводів, зокрема за допомогою систем виявлення дронів.
Серію підозрілих інцидентів зафіксували і в Польщі. Там повідомляли про кібератаки на водоканали, енергетичну інфраструктуру та лікарні, а пошкодження залізничної лінії між Варшавою та українським кордоном пов'язували з російською розвідкою.
Причина, чому ці атаки так складно стримувати, лежить у площині ідентифікації. Значну частину кіберінцидентів і спроб проникнення в критичні мережі взагалі не оприлюднюють, тож уряди часто реагують із запізненням. Водночас дедалі більше країн посилюють захист: Польща оголосила про розширення контролю над повітряним простором і зміцнення сил швидкого реагування, посилаючись на загрозу російських провокацій. Європейські виробники озброєнь після інцидентів збільшують витрати на фізичну охорону, спостереження та системи виявлення безпілотників.
У НАТО наголошують, що стійкість критичної інфраструктури є складовою обороноздатності Альянсу — йдеться про здатність держав витримувати гібридний тиск і швидко відновлювати роботу енергетики, зв'язку, транспорту, медичних та інших критичних служб.
Найчутливіший аспект — наближення російських дій до території країн НАТО. Заперечуючи причетність, Москва залишає європейським державам складний вибір між відповіддю та ризиком подальшої ескалації. Минулого тижня дронова атака сталася біля залізничної станції неподалік українсько-польського кордону саме тоді, коли там перебували європейські та американські представники. Раніше такі удари вважалися фактично забороненою межею, оскільки створюють ризик загибелі іноземних громадян.
Європейські чиновники побоюються, що ця тенденція може призвести до помилки або випадкового зіткнення. Додаткову небезпеку створює відсутність чіткої межі між гібридною атакою та діями, які вже можна розглядати як прямий напад.
Попри це, російська кампанія поки не призвела до відмови Європи від підтримки України. Навпаки, серія атак посилює аргументи на користь збільшення оборонних витрат, координації контррозвідувальних зусиль і розширення санкцій проти Росії. Обережний висновок, який можна зробити з наявних даних, полягає в тому, що тиск навряд чи вщухне найближчим часом, а отже, питання стійкості інфраструктури й узгодженості відповіді залишатиметься для Альянсу одним із ключових.
Читайте також
Ще в розділі «Валюта»
- Нічна атака по промисловості: пошкоджено підприємства у Дніпропетровській та Київській областях
- Шахтар підписав захисника з Дженоа: деталі трансферу
- Срна: перемога у Кубку УЄФА-2009 не була здобута найсильнішим складом Шахтаря
- Україна, Швеція та Норвегія обговорили спільні оборонні проєкти
- Термін служби промислових теплообмінників: ключові фактори впливу






