Металургія України на межі виживання: обстріли, квоти ЄС і брак держпідтримки

За словами Водовіза, через атаки на «Запоріжсталь» і «Каметсталь» обидва підприємства зупинили роботу, і ситуація залишається вкрай складною. «Зараз комбінат у Запоріжжі не працює. Ситуація настільки складна, що постає питання, чи виживе сталеливарна промисловість України взагалі», — зазначив топменеджер. Він наголосив, що відновити виробництво після тривалої паузи неможливо: печі зруйновано, металеві конструкції зазнали серйозних пошкоджень. «Чи намагатимемося ми знову запустити печі? Наразі такої можливості не бачимо. Можливо, в майбутньому», — додав він.

У групі «Метінвест» працює близько 50 тисяч людей. Компанія, за словами її представника, до останнього намагалася уникати скорочень, але тепер, щоб зберегти виробництво й тисячі робочих місць, змушена знижувати витрати, оптимізувати бізнес-процеси та скорочувати персонал — насамперед там, де обсяги роботи різко впали. Працівникам виплатять компенсації, а за можливості їм запропонують вакансії на інших підприємствах групи.

Додатковий тиск створюють торговельні обмеження ЄС. «Запоріжсталь» постачала продукцію до багатьох країн, а основним ринком була Європа. Торік «Метінвест» придбав у Румунії трубний завод, куди планувалося постачати листовий прокат із Запоріжжя. Нині румунське підприємство працює з меншою продуктивністю: нові квоти ЄС уже обмежили постачання української сировини, а російські удари по виробництвах в Україні додають ризиків. Якщо завод не отримає достатньо сировини, зрештою він може зупинитися.

За оцінкою Водовіза, європейські металурги навряд чи готові замінити українську продукцію, адже програють за ціною: у них добре розвинений власний ринок із вищими цінами. Натомість конкурентніші пропозиції можуть надати постачальники з Туреччини чи Кореї. Якщо вітчизняне виробництво зникне, Україна дедалі більше залежатиме від імпорту з цих ринків.

Окремо Водовіз зупинився на квотах ЄС на українську сталь — нині дозволено постачати 600 тисяч тонн. Він зауважив, що при розподілі квот у липні враховували традиційні обсяги постачань різних країн, розмір мит за останні два-три роки та потенціал України порівняно з Туреччиною, Південною Кореєю та Індією. «Уже першого тижня Туреччина вибрала всю свою квоту. Ми хотіли б, щоб Євросоюз на це відреагував. В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити», — сказав він. У грудні ЄС вирішуватиме, зменшувати чи збільшувати ці квоти, орієнтуючись на обсяги постачань з України за шість місяців до грудня. Рішення діятиме наступні 5–10 років. «Ми боїмося, що не встигнемо нічого зробити», — додав топменеджер.

Несправедливим щодо України Водовіз вважає і механізм CBAM. За його словами, Брюссель витратив близько 1 мільярда євро на скорочення викидів власних метпідприємств, тоді як українські такої підтримки не отримали. «Можливо, ЄС міг би подумати про тимчасове звільнення України від застосування цього механізму? Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів», — підкреслив він.

Збереження української металургії, на думку Водовіза, відповідає й інтересам ЄС, адже тоді Євросоюзу, ймовірно, доведеться виділяти менше коштів на підтримку функціонування України. До війни галузь була найбільшим платником податків до бюджету й забезпечувала близько 200 мільярдів гривень надходжень, а «Метінвест» був найбільшим експортером сталі в країні.

Щодо державної підтримки Водовіз констатував, що всі програми фінансування орієнтовані на малий і середній бізнес, а не на великі підприємства. «Я це критикую, але водночас бачу проблеми держбюджету. Він має колосальний дефіцит. Немає коштів навіть на закупівлю ракет Patriot, не кажучи вже про видатки на ГМК. Але якби держава підтримувала цю промисловість, до бюджету надходило б більше коштів. Це замкнене коло», — вважає він.

Торкнувся топменеджер і теми польського заводу Huta Częstochowa, який планував придбати «Метінвест». За його словами, ще навесні компанія була готова інвестувати 200 мільйонів євро і пояснювала, що підприємство не призначене для оборонної промисловості. Уряд Польщі ухвалив власне рішення, і тепер, за словами Водовіза, у польській пресі з'являється інформація про проблеми з цим заводом. Оборонні потреби, вважає він, не є достатньою підставою для придбання метзаводу.

«Метінвест» — вертикально інтегрована група з видобувних і металургійних підприємств, переважно розташованих у Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є «СКМ» (71,24%) і «Смарт-холдинг» (23,76%), які спільно ним керують; керуюча компанія — ТОВ «Метінвест Холдинг».