Гібридні операції Росії в Європі: цілі зміщуються на оборонпром і логістику

Протягом останніх двох місяців географія інцидентів, які європейські держави пов'язують із Росією, помітно змістилася вглиб континенту. За оцінками європейських посадовців, кампанія стала агресивнішою та створює вищі ризики. Йдеться про диверсії, підпали, кібератаки, втручання в роботу критичної інфраструктури та порушення повітряного простору.

Окрема увага — оборонній промисловості. Естонська Milrem Robotics, чиї системи використовують країни НАТО та Україна, у серпні зазнала ймовірного підпалу. Низка німецьких виробників озброєнь стикається з регулярними кібератаками. Німецький виробник радарів і сенсорів Hensoldt посилює нагляд за підприємствами камерами й системами виявлення дронів і хоче отримати можливість самостійно збивати безпілотники біля своїх об'єктів.

Помітними були й інциденти з повітряними цілями. 11 серпня військові водолази знищили два безпілотники біля узбережжя Румунії неподалік енергетичного об'єкта вартістю €4 млрд. За дев'ять днів Бухарест підняв два винищувачі F-16 через морський дрон поблизу тієї самої газової платформи, де перебували сотні працівників. Німецька поліція виявила озброєний безпілотник в аеропорту Лейпцига, а цього тижня винищувачі НАТО збили дрон, який залетів у повітряний простір Литви з території Білорусі.

Однією з головних цілей залишається Польща як важливий маршрут постачання допомоги Україні. Тут фіксували кібератаки на об'єкти водопостачання, енергетики та лікарні, а також пошкодження залізничної лінії між Варшавою та українським кордоном, яке пов'язували з російською розвідкою. На цьому тлі Польща оголосила про посилення захисту повітряного простору та систем швидкого реагування.

Причини такої активності європейські чиновники вбачають у спробі Москви змусити Європу заплатити за підтримку Києва. Операції, за їхніми оцінками, вибудовують так, щоб зберігати можливість заперечувати безпосередню причетність. Через це реальний масштаб активності може бути більшим: частина кібератак та інцидентів на критичній інфраструктурі не стає публічною. Співрозмовник, близький до Кремля, заявив, що Росія прагне «перетворити життя Європи на пекло».

Ще один мотив — перевірка меж допустимого та реакції НАТО без перетину порогу, який міг би привести до застосування 5 статті Північноатлантичного договору. Така тактика, за оцінками західних посадовців, підвищує ризик помилкових розрахунків та подальшої ескалації. Кремль заперечував звинувачення у веденні гібридної війни проти європейських держав.

У відповідь європейські країни посилюють контррозвідку, охорону критичної інфраструктури та оборонні витрати. Західні спецслужби дедалі частіше застосовують методи, раніше притаманні боротьбі з терористичними організаціями, з огляду на схожі принципи роботи через посередників, яких у випадку Росії часто вербують в інтернеті за гроші.

Попри зростання інтенсивності, російські операції поки не призвели до суттєвого скорочення європейської підтримки України. За даними OSINT-трекера Malcontent News, станом на 2 вересня в Європі зафіксували 497 відповідних інцидентів від початку повномасштабної війни. Якщо тенденція до зміщення цілей на оборонпром і логістику збережеться, європейським урядам, імовірно, доведеться нарощувати захист саме цих напрямів, хоча остаточна динаміка залежатиме від подальших рішень Москви.