Квоти ЄС на сталь можуть зафіксувати спад в українській металургії на 5–10 років

Про це в інтерв'ю польському порталу Strefa Biznesu розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз. За його словами, галузь перебуває в такому стані, коли йдеться вже не про конкурентоспроможність, а про виживання.

Причини спаду мають дві складові. Перша — фізичні руйнування: після серії російських атак значних пошкоджень і зупинок зазнали "Запоріжсталь", "Каметсталь" та інші великі майданчики. Водовіз наголошує, що металургійне виробництво не можна просто зупинити на тривалий термін, а потім повернути до роботи без серйозних витрат — печі, енергетика та інша інфраструктура потребують складного й дорогого відновлення.

Друга складова — торговельні правила ЄС. Брюссель планує обмежити сукупний імпорт сталі приблизно до 18 млн тонн, розподіливши цей обсяг між країнами через квоти. Для України в такому розподілі передбачено близько 600 тис. тонн. У Метінвесті вважають цю пропорцію несправедливою з огляду на умови роботи українських підприємств.

"В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити", — зауважив Водовіз.

Окреме занепокоєння викликає майбутній перегляд квот. У грудні ЄС оцінюватиме обсяги українських поставок за попередні шість місяців і на цій основі визначатиме подальші умови. Через удари та зупинку підприємств експорт у цей період об'єктивно буде нижчим. Якщо ці показники візьмуть за базу, попереджає Водовіз, занижені квоти можуть закріпитися на тривалий строк — від 5 до 10 років.

Наслідки обмежень уже виходять за межі України. Метінвест придбав трубний завод у Румунії, який мав отримувати листовий прокат із "Запоріжсталі". Через квоти та проблеми з виробництвом в Україні підприємство працює з меншим завантаженням, а за дефіциту сировини, за словами Водовіза, може взагалі зупинитися.

Додатковий виклик — європейський вуглецевий механізм CBAM. У Метінвесті вважають, що його застосування до українських виробників має враховувати воєнні умови та відсутність доступу до тих самих програм декарбонізації, якими користуються компанії в ЄС.

"Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів", — сказав Водовіз, закликавши розглянути для України тимчасовий спеціальний режим.

Водовіз також наголосив, що збереження української металургії відповідає інтересам самого Євросоюзу: галузь дає робочі місця, податки та експортну виручку, а її подальше скорочення збільшуватиме потребу України у зовнішній фінансовій підтримці. За його словами, до повномасштабної війни металургія була одним із найбільших платників податків у країні, а загальні бюджетні надходження від галузі та пов'язаних секторів сягали близько 200 млрд грн. Тому в Метінвесті закликають Брюссель під час перегляду квот не відштовхуватися лише від поточних обсягів виробництва, знижених ударами, а врахувати історичні поставки України та особливі умови воєнного часу.

Ключовим завданням галузі Водовіз назвав збереження виробничої бази та доступу до ринку ЄС — без цього післявоєнне відновлення металургії буде значно складнішим.

За підсумками 2022–2025 років Метінвест інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн і сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, зокрема 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи "Сталевий Фронт".