НБУ пом'якшує регулювання: банки отримають гнучкість для кредитування бізнесу

Український бізнес зазнає дедалі відчутнішого тиску через систематичні російські атаки. Пошкоджені виробничі потужності, перебої з енергопостачанням та ускладнена логістика створюють додаткові перешкоди для підприємств. Вересневий макроекономічний та монетарний огляд Національного банку фіксує погіршення низки показників: у серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі, а індекс очікувань ділової активності знизився до 48,3 пункту, повернувшись у зону переважання негативних оцінок уперше з лютого.

Такі тенденції створюють ризики не лише для якості кредитних портфелів банків, а й для економічної стійкості та експортного потенціалу країни загалом. Водночас банківська система має достатній операційний і фінансовий потенціал, щоб підтримати економіку.

Зараз триває найдовший за понад п'ятнадцять років період кредитного зростання, а кількість активних корпоративних позичальників за останнє десятиліття подвоїлася. Це стало результатом Стратегії з розвитку кредитування, за якою Нацбанк зважує кожне регуляторне рішення з огляду на його вплив на спроможність банків фінансувати економіку. У межах цього підходу впроваджено європейські вимоги до капіталу, нові методики оцінки інвестиційних проєктів, окремі процедури оцінки ризиків для кредитів оборонно-промислового комплексу та бізнесу на прифронтових територіях, а також стимули для короткострокових реструктуризацій.

У відповідь на посилення воєнних ризиків Нацбанк зробив два конкретні кроки. По-перше, банкам надано детальні рекомендації щодо підтримки підприємств реального сектору, які постраждали від погіршення безпекової ситуації, насамперед у критично важливих експортних галузях. Йдеться про реструктуризацію кредитів та безперервність фінансування агропромислового комплексу для осінньої посівної кампанії та інших критично важливих виробничих процесів.

По-друге, розпочато системну адаптацію регуляторних вимог до поточної ситуації. Представлено два пакети коригувань: перший підтримує агропромисловий комплекс, другий — виробників продукції та інфраструктурні проєкти місцевих громад. Зокрема, банки заохочуватимуть до короткострокових реструктуризацій боргу життєздатних позичальників, що дасть змогу не визнавати дефолт боржника. Запроваджуються тимчасові особливості врахування застави аграрної продукції: збільшення коефіцієнта її ліквідності, визначення вартості за фактичними залишками, а також подовження загального строку дії кредитного договору з такою заставою до 18 місяців. Крім того, уточнено підхід до врахування гарантій у межах програми Ukraine Facility для зниження потреби банків у капіталі, до переліку прийнятного забезпечення включено дебіторську заборгованість або майнові права на виручку від реалізації товарів і послуг, а також підвищено коефіцієнт ліквідності для безумовних та безвідкличних місцевих гарантій міських і обласних рад.

Водночас упровадження нових вимог до розрахунку нормативу значних експозицій відкладено, щоб банки могли зосередитися на подоланні наслідків обстрілів. Тестові розрахунки тривають.

Зазначені кроки дають банкам більше гнучкості в підтримці позичальників, бізнесу — можливість пройти період тимчасових труднощів без втрати доступу до фінансування, а громадам — опції швидкого відновлення критичної інфраструктури та підготовки до складної зими.

Досвід попередніх криз підтверджує дієвість своєчасних дій регулятора та банків. У 2022 році, попри падіння економіки на третину, банки визнали дефолт лише 20% бізнес-клієнтів, частина з яких згодом відновила діяльність і навіть отримувала додаткове фінансування. За поточною оцінкою, істотного негативного впливу на стан банків не очікується. Цьому сприятимуть висока адаптивність українського бізнесу та додаткова гнучкість банків у роботі з позичальниками. Водночас запропоновані зміни мають тимчасовий характер і не скасовують обов'язку банків належно оцінювати кредитоспроможність позичальників та відображати реальний рівень кредитного ризику.

Попри посилення обстрілів, високу невизначеність та значний фінансовий і операційний тягар війни, банки продовжують кредитувати бізнес. Це підтверджують, зокрема, показники фінансування аграріїв: річне зростання обсягу кредитів у цій галузі сягнуло рекордного значення за весь період спостереження, а темпи його збільшення перевищують загальні темпи приросту кредитного портфеля бізнесу.

Рішення обговорено з банківською спільнотою на традиційній щомісячній зустрічі. Тепер регулятор очікує від банків пропозиції щодо конкретних кредитних продуктів, які відповідатимуть потребам бізнесу і водночас матимуть прийнятний рівень ризику.

«Національний банк готовий і далі спільно з банками розробляти та втілювати у життя системні та дієві рішення для підтримки економіки в умовах війни. Ми очікуємо на конкретний результат у вигляді збільшення фінансування, відновлення виробництв та відбудови інфраструктури громад», — зазначив голова Національного банку України Андрій Пишний.