Металургія під загрозою: до кінця року можливе падіння виробництва на 50%

Галузь опинилася перед ризиком не відновлення, а повної втрати виробничих потужностей. Липневі показники вже зафіксували суттєве падіння: виплавка чавуну скоротилася на 37,6% у річному вимірі — до 432,2 тис. тонн, сталі — на 21,3%, до 457 тис. тонн, а прокату — на 30,7%, до 382,7 тис. тонн. При цьому ці цифри не враховують наслідків серпневих ударів по "Запоріжсталі" та "АрселорМіттал Кривий Ріг" і закриття портів.

Президент об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков припускає, що за підсумками року падіння може сягнути щонайменше 50%. Одним із головних чинників втрат стали оновлені квоти Євросоюзу. За оцінками аналітичного центру GMK Center, вони скоротили експортні можливості України приблизно на 60%, що може призвести до падіння випуску плоского прокату на 35–40%, а довгого — приблизно на 25%. Через ці обмеження галузь уже втратила близько 1,5 млн тонн потенційного експорту. Додатковим бар'єром стало екомито CBAM, оскільки можливості інвестувати в декарбонізацію під час війни вкрай обмежені.

Однак найважчим логістичним ударом стало закриття портів Великої Одеси. Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко зазначає, що доставка окатків через Гданськ обходиться у $50–60 за тонну. За світової ціни руди близько $93–97 за тонну така логістика робить значну частину експорту економічно недоцільною. Дунайські порти та західні переходи не здатні компенсувати втрату морських маршрутів — за оцінкою Каленкова, вони можуть прийняти максимум 20–25% необхідних обсягів.

Ситуацію посилює і собівартість продукції. У певні періоди електроенергія для української промисловості коштувала близько €300 за МВт·год, тоді як європейські конкуренти працювали за €50–60 за МВт·год або отримували державну підтримку. Із серпня вантажні тарифи "Укрзалізниці" зросли на 30%, а через довші маршрути до західних кордонів внутрішня логістика для частини підприємств фактично подорожчала вдвічі.

Внутрішній ринок не може компенсувати втрату експорту: галузь приблизно на три чверті експортоорієнтована. Водночас імпорт металопрокату за сім місяців зріс на 23,2%, а його частка на внутрішньому ринку досягла 46,1%.

Першочерговим кроком має стати відновлення безпечної роботи морських портів. Також необхідні переговори з ЄС щодо збільшення квот до рівня фактичного експорту 2024–2025 років та тимчасового послаблення CBAM і торговельних обмежень. Третій напрям — зниження логістичного й енергетичного навантаження: перегляд підвищення тарифів УЗ, підтримка залізниці та енергетики коштом партнерів, відновлення "ланцюгів солідарності" для транзиту до портів ЄС.

Галузь також потребує страхування воєнних ризиків і зовнішнього фінансування. Для збереження підприємств і трудових колективів може знадобитися від кількох мільярдів до €10 млрд додаткової підтримки, що дозволило б протриматися ще 1,5–2 роки та уникнути масових зупинок.