Посуха в Європі посилює тиск на експортні маршрути України

Цьогорічна посуха в Європі суттєво ускладнила роботу альтернативних транспортних коридорів, які Україна активно використовує через російські удари по портовій інфраструктурі. Критично низький рівень води в Дунаї став одним із головних чинників, що вплинули на логістику.

Після початку повномасштабного вторгнення Дунай перетворився на важливий маршрут для постачання українського зерна, коли чорноморські порти були заблоковані або надто небезпечні. Однак цього літа в Румунії через обміління річки виникли серйозні збої як у судноплавстві, так і у виробництві електроенергії.

Ситуацію погіршують і дії Росії. Лише за липень було зафіксовано 35 атак на судна в портах, 22 удари по кораблях у морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі. Крім того, 9 серпня російські війська завдали удару по мосту поблизу Маяків, що сполучає Одеську область із напрямками до Молдови та Румунії. Аналітики припускають, що метою атаки було порушення роботи сухопутного коридору.

Україна протягом війни намагалася створювати резервні системи: коли виникали проблеми з портами, активізовувалися альтернативні маршрути, а після знищення генерувальних потужностей зріс імпорт електроенергії з ЄС. Зерно почали перевозити залізницею, автотранспортом, баржами та через дунайські порти Ізмаїл і Рені. Проте нинішня ситуація показала вразливість цих шляхів: вони одночасно залежать від погодних умов і залишаються мішенню для російських атак.

Посуха вдарила й по європейській енергетиці. Угорська АЕС «Пакш» через низький рівень Дунаю змушена була суттєво скоротити потужність. Румунія зіткнулася з аналогічною проблемою на АЕС «Чернаводе»: 12 серпня оператор Nuclearelectrica попередив про необхідність зупинити останній працюючий реактор.

Екстремальна погода скорочує запас міцності України. У 2024 році в країні вигоріло близько 965 тисяч гектарів території — це більш ніж удвічі перевищує площу, охоплену пожежами на всій території Європейського Союзу. Високі температури та дефіцит вологи посилюють наслідки загорянь, які виникають через обстріли, а мінування та зруйнована інфраструктура ускладнюють роботу рятувальників.

Росія вже кілька років систематично атакує інфраструктуру, необхідну для функціонування України. Масштабна кампанія проти енергетичної системи розпочалася восени 2022 року, коли удари припали на генерувальні об'єкти та підстанції. Згодом під обстрілами опинилися газовидобуток, порти, залізниця та мости.

Як зазначають аналітики, спека та посуха створюють додаткове навантаження на резервні можливості України саме тоді, коли російські атаки змушують країну дедалі більше від них залежати. У підсумку, погодні умови можуть стати ще одним чинником, що послаблює стійкість української економіки.

Водночас російські удари по портах і суднах у Чорному морі майже зупинили аграрний експорт у розпал збору врожаю. Через накопичення зерна сховища заповнюються, внутрішні ціни падають, а фермери втрачають кошти, необхідні для наступної посівної.