Росія нарощує виробництво ракето-дронів: що стоїть за новою "Дань-Т"

Росія планує масове виробництво засобів ураження, призначених для атак на енергетичну систему України. Йдеться не лише про комплекс S8000 "Бандероль", а й про ракето-дрон "Дань-Т", який днями з'явився у зведеннях Повітряних сил.

За оцінкою експертів агенції Janes, "Дань-Т" є гібридним засобом ураження і, ймовірно, експортною версією "Бандеролі" — на презентаційному стенді Росії на авіашоу "Ель-Аламейн 2026" обидва зразки виглядали майже ідентично. За даними "РБК-Україна", ракету можна запускати з літаків і гелікоптерів; вона здатна автономно виходити на ціль і має спеціальний режим польоту, що ускладнює протидію силам ППО. За тією ж інформацією, до кінця 2026 року Росія розраховує виробити до 2000 одиниць "Дань-Т", а наступного року — до 14 000.

На авіашоу в Єгипті "Дань-Т" не лише показали вперше, а й оприлюднили її характеристики. Засіб поєднує риси реактивного дрона і малої крилатої ракети: з реактивним двигуном злітна маса становить 268 кілограмів, з яких 130 кілограмів припадає на бойову частину. Максимальна швидкість польоту — до 500 км/год, дальність — до 450 кілометрів. Навігація побудована на комбінованій системі GNSS/INS. Окремо зазначається, що запуск можливий не лише з літаків і гелікоптерів російського виробництва — саме це робить ракету привабливою для експорту.

За даними Повітряних сил, запуски "Бандеролі"/"Дань-Т" здійснюються з напрямків Бєлгород, Шаталово, Орел, Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Міллерово, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.

Поява "Дань-Т" — частина ширшої тенденції. Окрім цієї ракети, Росія планує наростити виробництво "шахедів": за інформацією Politico, потужності можуть зрости приблизно на 28 тисяч дронів щороку (нині РФ виробляє близько 36 тисяч). Поштовхом став новий завод із виробництва вуглецевого волокна.

Причини такої зміни акцентів аналітики вбачають у підготовці до холодного сезону. На думку Bloomberg, скорочення використання Росією балістичних ракет на користь реактивних безпілотників може свідчити про накопичення озброєнь для ударів по енергетичній та тепловій інфраструктурі взимку. Інша мета — економічний тиск: атаки на логістику та підприємства покликані послабити Україну.

Окремий чинник — спроможність протидії. Україні бракує засобів ППО не лише для збиття балістичних ракет, а й для перехоплення дронів із реактивними двигунами, як-от "Бандероль" чи "Герань-5". Якщо плани з виробництва реалізуються хоча б частково, навантаження на українську протиповітряну оборону зростатиме. Наскільки масштабним буде це зростання, залежатиме від фактичних темпів випуску та від того, чи вдасться партнерам прискорити постачання систем перехоплення.