Війна зміщується в тил: чим Росія тисне на українську економіку перед зимою

Повітряні тривоги, ракетні атаки й перебої з електроенергією вже стали для українців звичним тлом. Але поява наприкінці серпня великої кількості реактивних «шахедів» разом із зростанням числа російських ракетних ударів створила якісно нову небезпеку. Межа між передовою та тилом розмивається: у прифронтових районах безпілотники полюють на військових і транспорт, а обидві сторони дедалі глибше запускають дрони в тил противника, прагнучи перерізати його логістику.

У війні на виснаження Україна нині має серйозні труднощі. Росія випереджає її за виробництвом і технологіями далекобійної зброї. Ситуацію ускладнюють реактивні Shahed — вони летять швидше й на більшій висоті, ніж попередні моделі. Українські винищувачі здатні їх збивати, проте їхні можливості обмежені нестачею боєприпасів і потребою в технічному обслуговуванні літаків. Наземній ППО теж бракує перехоплювачів, здатних ефективно протидіяти цій загрозі.

Другий чинник — прискорення російського виробництва балістичних ракет. За окремими оцінками, Росія спроможна запускати понад 100 ракет усіх типів щомісяця. Україні майже нічим їм протидіяти, особливо з огляду на вкрай обмежені запаси американських перехоплювачів Patriot.

Окремий ризик — удари по економіці. Вони вже пошкодили великі промислові об'єкти, зокрема металургійні заводи в Кривому Розі та Запоріжжі. У серпні виробництво сталі в Україні було на 60% нижчим, ніж роком раніше. Під атаки потрапили також склади, супермаркети, електронна торгівля й поштові служби. У Києві складські потужності скоротилися на 80%.

Росія намагається порушити й перевезення товарів та людей: цього року удари знищили понад 250 локомотивів. У липні Росія фактично заблокувала роботу українських глибоководних портів в Одесі. Це створює ризики для експорту цьогорічного врожаю, тоді як торік аграрний експорт забезпечував понад 10% ВВП України. Падіння експорту може посилити тиск на гривню, а уряд водночас має зростаючі військові видатки та втрачає податкові надходження через удари по великих підприємствах.

Найбільше занепокоєння пов'язане з опалювальним сезоном. Україна посилила захист енергетичної інфраструктури за допомогою західних партнерів, але російські удари все одно можуть спричиняти масштабні відключення. Особливо вразливий Київ, який значною мірою залежить від великих централізованих ТЕЦ. Якщо частину місцевої генерації буде знищено, енергопостачання столиці може залежати від кількох критично важливих вузлів.

До енергетичних ризиків додається фінансовий. 12 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що через посилення російських ударів лише за перші кілька тижнів уряд може недоотримати 70 млрд гривень ($1,6 млрд) податкових надходжень. Це відбувається на тлі зростання військових витрат. У серпні Володимир Зеленський звернувся до європейських партнерів по допомогу для покриття $27 млрд дефіциту військового бюджету.

Водночас Україна нарощує власне виробництво озброєнь. Майже половина з 20 найбільших платників податків країни — компанії, пов'язані з військовими технологіями. Вони можуть стати важливим джерелом економічного зростання та майбутнього експорту.

Загалом ситуація залишається неоднозначною: українські військові вважають, що здатні утримувати фронт, але дедалі більший тиск Росії в тилу створює серйозні економічні та інфраструктурні ризики. Напередодні зими Україні, ймовірно, знову знадобляться значні фінансові ресурси та здатність витримувати тривалий тиск.