Бюджет-2027: 9,4 млрд грн на підтримку бізнесу та питання до пріоритетів

У проєкті державного бюджету на 2027 рік на підтримку виробництва та підприємництва закладено 9,4 млрд грн. Як зазначає редакторка економіки ZN.UA Юлія Самаєва, сума виглядає скромною, а структура підтримки — неоднозначною. Виправданим виглядає хіба що стимулювання переробної промисловості.

Кошти планують розподілити за кількома напрямами: допомога у створенні або оновленні переробних виробництв, часткова компенсація вартості вітчизняної агротехніки та обладнання, стимулювання індустріальних парків, компенсація покупцям українських товарів і послуг у межах «Національного кешбеку», а також підтримка проєктів зі значними інвестиціями.

Щодо індустріальних парків, то станом на липень поточного року в Україні налічується 121 такий об'єкт, проте реально функціонують лише 50. За таких умов створення нових парків виглядає недоцільним — логічніше підтримати наявні, зокрема ті, чия інфраструктура постраждала від російських обстрілів.

«Національний кешбек» авторка називає безглуздим на старті та шкідливим на фініші. Попит не належить до головних проблем українського виробника: його стримують зруйнована логістика, перебої з енергопостачанням і брак кадрів. Роздавання кешбеків покупцям не розв'язує цих питань.

«Як допоможе куца держпідтримка розвитку проєктів зі ЗНАЧНИМИ інвестиціями, теж не дуже зрозуміло», — підкреслює Самаєва.

Окремо уряд планує додатково виділити 19 млрд грн Національній установі розвитку, яка опікується програмами доступних кредитів і лізингу «5–7–9». Основні кошти припадають на підтримку агровиробників: 41% від загального обсягу кредитів і 82% від обсягу лізингового фінансування. Решті напрямів передбачено трохи обігових коштів. Крім того, розглядають випуск ОВДП на 10 млрд грн для дофінансування проєктів установи.

«Здається, уряд не помітив, як драматично змінилася наша дійсність. Наразі головні проблеми аграрної галузі — неможливість експорту виробленої продукції, склади, що палають, здорожчання палива та його ймовірний дефіцит. Прикладати до цих саден листок подорожника з кредитів «5–7–9» — так собі лікування», — зазначає авторка.

Компенсації за знищене чи пошкоджене майно бізнесу прив'язали до надлишку від підвищення податків: 58,7 млрд грн — від збільшення ставки ПДВ, 8,3 млрд грн — від зростання паливного акцизу.

«Сума солідна, але… зміни до оподаткування не бюджетним законом ухвалюють, а як складеться доля цих поправок у Податковий кодекс, наразі невідомо. Ймовірно, парламентська дискусія «+1% ПДВ чи відновлення зруйнованого бізнесу» запеклою не буде. На відміну від підвищення паливного акцизу на 4%, враховуючи, що з початку року ціни на пальне в річному вимірі вже зросли на 39%», — додає вона.

Отже, прив'язка важливої видаткової статті до непевних джерел виглядає ризиковано. Якщо підвищення податків не ухвалять у запланованому вигляді, фінансування компенсацій може опинитися під загрозою. Водночас потреба в підтримці переробки та відновленні постраждалих виробничих потужностей залишається високою, тож остаточна конфігурація видатків залежатиме від парламентських рішень.